28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову
Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28
червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також
підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про
державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття
конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і
територіальну цілісність. Прийняття конституції було найважливішим кроком у
забезпечені прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню
міжнародного авторитету України на світовій арені.
Я — українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!
Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є
державним святом - Днем Конституції України.
