Бринить співає - рідна мова...

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

Мова  –  духовний  скарб  нації. Вона є  найголовнішою ознакою народу,  що  дає  йому право називатися нацією. Саме мова формує і визначає  свідомість,  творить  людину,  культуру,  історію. 

 Українська мова своїм корінням, за твердженням істориків, сягає глибини не менше семи тисячоліть. Праєвропейський санскрит містить більше 1000 нинішніх українських кореневих слів. Жодна з європейських мов (окрім литовської) так близько не стоїть до своїх витоків.

Рідна мово,чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти - розуму народного скарбниця!

   Сьогодні вся Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні - людей, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадянських прав і свобод, європейського майбутнього нашої країни. Вони були звичайними людьми - науковцями, програмістами, митцями, студентами, вчителями, підприємцями... І всі вони віддали найдорожче - життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Сьогодні в багатьох містах України і зокрема у нашій школі проводяться меморіальні заходи, присвячені пам'яті загиблих героїв. Завітавши до шкільної бібліотеки ви можете ознайомитися з виставкою - реквієм

"Герої не вмирають! Слава Героям України!"

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі.

Бог уложив у мої руки перо...

Улас Самчук майже все життя прожив у розлуці з рідною землею. Через недолю 

свого народу й своєї батьківщини він ще юнаком опинився поза межами рідного краю. Але одірвавшись фізично від батьківщини, він духовно перебував з нею у повсякчасному нерозривному зв'язку. У чужому світі він ще глибше переживав долю і воління рідного народу.

"Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю", - писав Улас Самчук.

Таким літописцем свого часу і свого народу і є Улас Самчук, таким він і ввійшов в історію української літератури.

Найбільша мистецька і суспільна вага творів Уласа Самчука в тому, що їхні ідеї органічно виростали з найактуальніших і найболючіших проблем доби, що вони пройняті щирою авторовою любов'ю і почуттям обов'язку перед своїм народом і батьківщиною.

До 115-ї річниці від дня народження Уласа Самчука

 у бібліотеці організована книжкова виставка

"Бог уложив у мої руки перо..."

Я не тому письменник українського народу, що вмію писати.

Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом.

Бог уложив у мої руки перо.

Хай буде дозволено мені використати його для доброго,

для потрібного.

                         Улас Самчук

14 лютого – Міжнародний день дарування книг!

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

      Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.

Шановні читачі нашої шкільної бібліотеки, пропонуємо Вам також взяти участь у добрій справі  не залишайтесь байдужими – бібліотеці потрібні нові книги! 

Добрі справи робити приємно!

Щиро вдячна за подарунки!

Безпечний інтернет

11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії[i] для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю. Центр кращого Інтернету представляє Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні.

З кожним роком у мережі Інтернет зростає кількість ресурсів. Все складніше стає знайти серед них якісну і корисну інформацію для навчання, самоосвіти і дозвілля. Пропоную юним читачам здійснити віртуальну мандрівку "Кращими Інтернет-ресурсами від Української асоціації працівників бібліотек для дітей". Можливо, саме зараз ти захочеш потрапити до казкової країни, або країни знань, або країни розваг, або здійснити незабутню мандрівку в минуле нашої країни та інших країн світу, або… або… або… Обирай сам. Головне -  дотримуватися правил Інтернет-етикету.

Вже протягом 11 років у різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос. Учасники акцій, присвячених цьому дню, обирають книжку на свій смак, знаходять зацікавлену аудиторію і просто читають вголос.

Цю ініціативу вже підхопили мешканці 173 країн. Звичайно наша школа залюбки долучилась до цієї чудової традиції.

https://drive.google.com/drive/u/0/my-drive

 Ми живемо в сучасному світі в добу технолоній, які дже стрімко розвиваються та захоплюють усі сфери нашого життя. Як часто ми бачимо дитину, яка не відриває очей від екрана смартфона чи планшета – у парку, кафе, у дворі біля дому, у транспорті. Читаючи більше книжок, діти отримують шанс відкрити для себе нові ідеї та цілі світи, про існування яких вони навіть не здогадувалися. 

Читання вголос – річ надзвичайно корисна. Воно стимулює розвиток мозку, наповнює словниковий запас дитини, розвиває дитячу увагу й уяву, залучає візуальне та слухове сприйняття, а також моторну активність (рухи губами). Під час читання вголос проявляється ефект автореференції – схильність людини краще запам’ятовувати інформацію. Аудіоказки та аудіокниги не замінять читання і живе спілкування з батьками, друзями, під час якого створюється гарний настрій, формується характер дитини, розвиваються розумові здібності. Завдяки читанню дитина починає аналізувати, що таке добре і що таке погано, наслідує головного героя.