Пам'ятаємо Героїв Крут

 

Ще юнаки, ще майже діти, а навкруги і смерть, і кров.

“На порох стерти, перебити!” — іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти, народ цей — не перемогти!

29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути розпочався бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300 київськими

студентами, що захищали підступи до Києва. Триста студентів стали на захист Батьківщини  з численним більшовицьким військом, що напало на Українську Народну Республіку. Бій тривав більше 5 годин, незагартовані бійці відбили кілька атак. У нерівному бою юнаки полягли на чорнім полі смерті. Опір під Крутами стримав на кілька днів завоювання Києва більшовиками і мав важливий вплив на вирішення Брестської угоди.

19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі відбувся похорон юних бійців за вільну, незалежну Україну.

Героїчна й водночас трагічна подія під Крутами знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов'язку - боронити її. Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Ми схиляємо голови перед Героями, які віддали свої життя за вільну Україну 29 січня 1918 року. Нехай пам'ять про наших Героїв буде вічною. Нехай їх подвиг стане для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

Трагедія Голокосту

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

                                                                            Ірина Хорошунова.

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея

ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць

масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.

 

24 січня відзначають 245 років від дня народження відомого німецького письменника, композитора і художника Ернста Теодора Амадея Гофмана, який одержав популярність завдяки казкам.

Його називали майстром інтриги і фантастики.У найвідоміших книгах письменника "Дон Жуан", "Золотий горщик", "Лускунчик і Мишачий король", "Еліксир диявола" поєднувалися містика з реальністю, відбивалися гротескні і трагічні сторони людської натури.

Таланти Гофмана зовсім не обмежувалися письменством, на його могилі написано: "Він був однаково хороший як юрист, як літератор, як музикант, як живописець".

Україна єдина

 

Сьогодні, 22 січня в Україні  відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України.

Саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав - УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, - в єдину соборну Українську державу.

У тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Однак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акта Злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття.

Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.

Яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року. Мільйони українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність українського народу.

Книжкова виставка:"Єднаймося заради України"

Матеріали книжкової виставки доповнять знання учнів про історичні події, що відбувалися у нашій країні на початку ХХ століття, про етапи становлення української державності, про традиції святкування Дня Соборності України в наш час.

Справжній співець природи

 "Ах, ніколи так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою".

                                                                           Павло Тичина

23 січня виповнюється 130 років від дня народження Павла Тичини. Він увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець весни, автор неперевершених "Сонячних кларнетів",  богослов, громадський діяч,  науковець, музикант, художник, перекладач із багатьох мов.

Він збагатив українську мову понад 1500 неологізмами, які внесені до суасних словників. Навчив відчувати в поезії музику та мислити образами, говорив до Всесвіту мовою рідної української землі.

21 січня - День обіймів

 

Міжнародний день обіймів -

одне із найбільш незвичайних свят,

 яке відзначають у світі.

За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. Прості і дружні обійми, позбавлені всякої двозначності здатні підбадьорити і підтримати, сприяти гарному настрою і внести якийсь спокій у буденну суєту, яка наповнена не тільки нескінченними турботами, але і всілякими тривогами. Це своєрідний спосіб психологічної підтримки. Користь від таких доброзичливих жестів інколи буває досить істотна.

Давайте частіше обіймати своїх коханих, дітей, батьків, рідних і знайомих, колег, а також своїх чотириногих улюбленців. Можливо, обійми зроблять нас добрішими, благороднішими, і ми знайдемо мир і злагоду у власних душах, родинах і у всій країні.

Сьогодні день обіймів, саме час

Вас обійняти, пригорнути вас,

Закрити від печалі і біди

І бути близько-близько назавжди.

Віддати вам і ласку, і тепло,

Щоб легко на душі у вас було,

Щоб ніжний спокій серце зігрівав

І доброти промінчик цілував,

Щоб у душі в вас літечко цвіло,

Вам дарувало сонечко й тепло.

Та поки холод, надворі зима

І райдужного цвіту ще нема,

Я обніму і пригорну я вас,

Сьогодні ж день обіймів, саме час.

Вам подарую ніжність і тепло,

Щоб навіть небо сонцем зацвіло.

То ж ви назустріч руки розведіть

Зустрічних міцно-міцно обніміть

І подаруйте ласки промінець,

Хай будуть всі щасливі, на кінець…

Надія Красоткіна

 

19 грудня - Хрещення Господнє

 19 січня українці святкують Водохреща – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні та греко - католики відзначають Водохресний Святвечір або Щедрий Вечір. Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня.

Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Іоана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.

Свято Водохреща для українського народу - це джерело світлої радості, очищення душі, зміцнення віри в перемогу добра і сподівань на краще майбутнє. У цей день вода в річках стає цілющою і цілий рік дарує людям здоров'я та наснагу, захищає від лиха, наповнює життєдайною енергією.

День святого Василя Великого

 

14 січня – день Василія. Це православне свято відзначається на честь Василія Великого, відомого також як Василь Кесарійський. У четвертому столітті він був архієпископом Кесарії Каппадокійської і прославився як богослов, автор безлічі проповідей і творець ідеї іконостасу.

Народні прикмети:

• Зростаючий місяць в ніч на 14 січня – до сильної повені навесні
• Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно
• Спостерігали за напрямком вітру. Вважалося, що якщо він дме з Півночі, то літо буде холодним, із Заходу – непогожим, зі Сходу – посушливим, з Півдня – цілком звичайним, теплим, без особливих температурних перепадів.
• Якщо людина народилася в Васильєв день, то, згідно з повір’ями, вона буде дуже багатою. В якості оберега їй рекомендується носити яшму.
• Сильний сніг у Васильєв день – бути хорошому літу. Відлига пророкує прохолодні літні дні
• Яскраві зорі на небі 14 січня віщують швидкі морози
• Снігопад у Васильєв день – прикмета до того, що чекають багаті врожаї влітку і восени
• Якщо 14 січня випадає на молодика, це призводить до великої повені
• Якщо сніг почав йти з самого ранку, то це означає, що снігопади не припиняться ще дуже довго і, швидше за все, триватимуть до самої весни.
• Вважається, що якщо 14 січня надіти обновку, то протягом усього року буде супроводжувати удача
• Бажання, яке було загадане в ніч з 13 на 14 січня, обов’язково збудеться
• Якщо на дорогах 14 січня ожеледь, це обіцяє урожай 
•  
  
  
  

Любов до життя, добра, справедливості.

12 січня - американському письменнику, автору пригодницьких оповідань і романів

Джеку Лондону -145 років

Джек Лондон прожив коротке, але фантастично яскраве життя, наповнене пригод і відчайдушних вчинків.

Джек Лондон був одним із самих відомих людей свого часу - чесний, не боявся ніяких труднощів, відважний і добрий, щедрий і веселий, не відмовив жодній людині, яка просила його про допомогу.

 За шістнадцять років своєї літературної діяльності письменник написав 50  книг, безліч статей. У своїх творах Джек Лондон змальовує сильну, вольову людину, яка не здається під ударами долі. Його герої - звичайні люди, мисливці, золотошукачі, - мають шляхетність, внутрішню силу, високу духовність, хоча іноді бувають індивідуалістами та егоїстами. Вони різні, як і саме життя.

Письменник був одним з засновників анімалістичної літератури. Він нетільки добре знав життя та звички тварин, а й любив "братів наших менших", закликав їх оберігати.

 Книги Джека Лондона як і раніше читаються з захоплюючим інтересом, бо написані вони людиною, яка бачила життя у всій її жорстокості, красі і величі.

Особливе свято – Різдво Христове!

 

7 січня - одне з найбільших християнських свят - Різдво Христове.

У цей день всі ми ніби заново народжуємося, залишаючи всі образи, сварки у минулому. Це свято покликане об'єднати нас усіх, відродити та зробити трішечки кращими.

Народився Ісус Христос уночі в убогій печері-вертепі за містом Віфлеємом. Божа Мати, діва Марія, сповила його й поклала до ясел із сіном. Коли пастухи, дізнавшись від Ангела Господнього про народження Спасителя, знайшли у вертепі немовля у яслах, то над ним сіяла велика зірка.

Увечері напередодні Різдва в кожній оселі готували 12 пісних страв, серед яких обов'язково мали бути кутя. Оселю святково прибирали. Біля покуття чи на столі ставили й дідуха - солом'яного снопа або спеціально виплетеного вінка з колосся.

А коли на небосхилі з'являлася перша надвечірня зірка, уся родина сідала за багатий стіл. Він справді був багатим - аж дванадцять різноманітних страв. Тому в народі цей вечір називали Свят-вечором, Багатим вечором, Багатою кутею. Починали й закінчували вечеряти молитвою і подякую за прожити рік.

Як і в більшість православних свят у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Ну, і народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.

І нехай в оці світлі дні преображаючий дух Народження Христового запанує в наших серцях і подарує мир, радість, добро і процвітання!

 

Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б, Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Провідник Організації українських націо­на­лістів народився 1 ­січня 1909 року в селі Старий Угринів– тепер це Калуський район Івано-Франківської області.

Пропоную Вашій увазі 10 маловідомих фактів про нього:

1.Бандера ніколи не ходив до школи.

2.Перші псевда  – “Сірий”, “Лис”, “Баба”.

3.До першого арешту 1934 ро­ку Бандеру близько десятка разів затримувала поліція.

4.У 27 років поляки засудили Бандеру до двох довічних ув’язнень.

5.Під час сповіді в тюрмі передавав таємні записки.

6.Гроші на втечу з тюрми дала американська діаспора.

7.Брати загинули від рук нацистів, а сестри відбували покарання в радянських таборах.

8.У нацистських концтаборах підтримував конкурентів-“мельниківців”.

9.Наталя Бандера до 13 років не знала, що її батько — провідник ОУН.

10.Про своє вбивство дізнався напередодні.