Майдан заради майбутнього

Слава Україні! 

Героям слава!

Цей одностайний поклик душі, що гордо вихопився з уст велелюдного Майдану, почув увесь світ – він сягнув самого неба і могутньою хвилею покотився по Україні, збадьорюючи серця її патріотів і збурюючи лють ворогів. Як попередження, звернене проти злочинців, що вирішили знищити гідність України, пролунав він 21 листопада 2013 року, коли із протестом проти намірів можновладців вийшли мирні люди. Так почалася боротьба за людську гідність, за незалежність, що їх виборювало не одне покоління українців.

“Душу й тіло ми положим за нашу свободу”, – ці рядки гімну у дні Єврореволюції стали пророчими. З ними вистоювали морозні ночі Революції Гідності, з ними йшли голіруч на озброєних силовиків, з ними протистояли підступному російському агресорові.

  

Ми мусимо пам’ятати про цих мужніх людей, робити все можливе, щоб подвиг героїв Небесної сотні не був марним.

Герої не вмирають!

Всесвітній день дитини

20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ООН прийняла “Декларацію прав дитини”. Рівно через 30 років – 20 листопада 1989 року ― “Конвенцію прав дитини”. Символічно її називають “Дитячою конституцією”. Цей документ є базовим для захисту прав дітей у всьому світі. Уже 195 країн ратифікували Конвенцію прав дитини. Україна зробила це у 1991 році.

Захистити дитину – це ключовий обов’язок як батьків, так і держави. Понад 100 тисяч маленьких українців живуть в інтернатах – і мають при цьому батьків. Така статистика вражає. І задача держави - не допустити страждань дітей і захистити їхні права.

Що треба для щастя й усмішки дитини?

Щоб сонце ласкаве нас гріло щодня.

Оселя затишна й чуйна родина,

Мамина пісня щоб завжди жила.

Щоб зорі вночі у вікно зазирали,

Сади буйним цвітом цвіли навесні,

Пташки від зорі до зорі щебетали,

Бажання збувались великі й малі.

Щоб небо не плакало з горя важкого,

Земля не здригалась від туги й жалю.

Бажаємо щастя простого й земного,

В добрі хочем бачить Вкраїну свою.

15 листопада на базі комунального закладу Острівської ЗОШ І-ІІІ ст. відбувся семінар спеціалістів шкільних бібліотек Тернопільського району на тему: «Організація роботи шкільної бібліотеки».      Учасники семінару переглянули презентацію «Облік бібліотечного фонду підручників», підготовлену Гудзь М.В., працює  шкільним бібліотекарем Острівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Я мала честь  поділитися своїм досвідом роботи, щодо впровадження Універсальної десяткової класифікації.

Шкільний біліотекар Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ст. І.В.Стодола – щодо організації планування роботи шкільної бібліотеки.

Про календар знаменних та пам’ятних дат на 2018/2019 н. р., тематику виставок в бібліотеці, заходи з учнями розповіла Польчій І.Б., завідувач шкільної бібліотеки НВК «Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія імені Степана Балея»

Поки живе мова- житиме народ

За православним календарем 9 листопада вшановують  Преподобного Нестора-Літописця - послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

Багата і милозвучна українська мова. Нею передаються найтонші відтінки думок і почуттів. Слухаючи мову щодня в школі, дома, на вулиці, ми часто не вдумуємося в її особливості, сприймаємо слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

А тим часом мова - одне з чудес, створених людьми. Вона відзеркалює душу народу, його історію. У нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного. Вслухайтеся в неї. Безліч на перший погляд буденних слів ховає в собі якусь таємницю. Кожне вживане нами слово має свою долю, свою історію. 

Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів, а звідси і предметів та явищ, що ними вони позначаються, може тільки той, хто знає мову.

А щоб знати мову, глибоко розуміти висловлені думки, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, виховувати в собі інтерес до рідної мови, навчатись розуміти її красу. Адже глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею - одна з важливих ознак високої культури й освіченості людини.

Мова — краса спілкування, 

Мова — як сонце ясне, 

Мова — то предків надбання, 

Мова — багатство моє. 

Мова — то чиста криниця, 

Де б'є, мов сльоза, джерело, 

Мова — це наша світлиця, 

Вона, як добірне зерно. 

Мова — державна перлина, 

Нею завжди дорожіть: 

Без мови немає країни — 

Мову, як матір, любіть! 

                  Федір Пантов.

6 грудня 2018 року на базі нашої школи відбулося засідання круглого столу для новопризначених шкільних бібліотекарів району на тему: «Облік бібліотечних фондів. Впровадження таблиці УДК в практику роботи шкільної бібліотеки».Поділившись своїм досвідом  бібліотечної роботи, я розповіла про вимоги щодо  документації шкільної бібліотеки. 

Злука - Соборність - воля

Цей день в історії України: 1918, 1 листопада – у Львові розпочалося повстання (Листопадовий чин), метою якого було встановлення української влади на західноукраїнських землях. Внаслідок чого проголошено Західно-Українську Народну Республіку. «Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки», - емоційно виголосив Дмитро Вітовський під час засідання Української Національної Ради та Військового Комітету увечері 31 жовтня.  На уламках Австро-Угорської імперії, що зазнала поразку у Першій світовій війні, поляки, чехи, словаки проголосили національні держави. Влада новопроголошеної Польщі заявила про включення Галичини до складу своєї держави. Зі згоди Антанти була створена Польська ліквідаційна комісія, яка мала б шляхом збройного виступу захопити владу у краї. Тим паче, що адміністративні посади у Східній Галичині займали поляки. Для реалізації цих планів на 1 листопада було заплановано приїзд комісії до Львова.  31 жовтня представники Української національної ради та Центрального військового комітету на чолі із сотником Дмитром 
Вітовським зібралися у львівському Народному домі для прийняття рішення. 
Вітовський переконав зібрання негайно, не чекаючи приїзду ліквідаційної комісії, перебрати владу в місті на себе. Військовий комітет перейменовано в Українську генеральну команду, яка стала керівним центром повстання. Штаб розташовувався у Народному домі. Повстання розпочалося о 4–й годині ранку. Українські частини, які нараховували 60 старшин і 1400 вояків, зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище. Над ратушею і намісництвом підняли синьо–жовтий прапор.  Того ж дня Дмитро Вітовський відрапортував про те, що влада у Львові повністю перейшла до УНРади. Майже безкровно українська влада була встановлена в Станіславі, Коломиї, Снятині, Жовкві. В деяких містах це відбулося завдяки збройним виступам місцевих жителів. Попри утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, розпочалося збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками австро-угорської армії, яке призвело до польсько-української війни.

Минуло сторіччя - інші противники, інша війна, інші ми, але боротьба за єдину мету продовжується.