День рідної мови

 

В Україні рідна - українська мова!
В ній верба й калина, нації в ній код.
І вона чарівна, світла, пелюсткова.
Доки є в нас мова, то і є народ.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

 

Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ми спілкуємося один з одним, розмовляємо, пишемо листи, читаємо книги. Не можна бути байдужими до того, як ми користуємося мовою, як висловлюємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Звичайна людина вживає в середньому до 4 тисяч слів. То ж хай слова будуть із справжньої мовної криниці: чисті, красиві, образні.

Рідна мово,чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти - розуму народного скарбниця!

Кожен із нас повинен любити, вивчати і розвивати свою рідну мову.

Небесна сотня - в пам'яті навіки

На Алеї Героїв Небесної сотні у Києві можна побачити людей, які з болем і сумом в очах проходять повз чорно-білі гранітні фото, запалені лампадки та квіти.

 Вісім років тому годі й було думати про цю тишу. На Майдані Незалежності стояли клуби густого диму від палених шин, а нічне морозне повітря розривав свист снайперських куль і крик людей.

Тут відбувалися найкривавіші події в історії незалежної України – розстріли мирних протестувальників, яких вбили лише за те, що вони дозволили собі мріяти про життя у вільній країні.

 Уже восьмий рік поспіль 20 лютого в Україні вшановують пам’ять героїв Небесної сотні – 104 протестувальників, які загинули під час Революції гідності у 2014 році.

Перша кров на Майдані пролилася у січні. Але найжорсткіші протистояння між беркутівцями та учасниками Євромайдану відбулися 18-21 лютого.

Вогонь від барикад, прорваних силовиками, і Будинку профспілок, де протестувальники розгорнули госпіталь. 18 лютого загинули 18 активістів. Ще 17 людей загинули у ніч на 19 лютого, хоча лунали обіцянки, що штурму більше не буде. 

Життя 48 активістів забрали снайперські кулі 20 лютого. У цей день до Києва прибули міністри закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, які говорили з Віктором Януковичем та просили припинити кровопролиття.

За різними оцінками, з 18 до 20 лютого загинуло до 83 активістів. Після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Так і з’явилася Небесна сотня.

Подвиг кожного загиблого у 2014 році заслуговує на глибоку повагу, тому що всі вони ціною власного життя змінили перебіг історії України. 

Висвітлюючи події, які відбувалися вісім років тому у бібліотеці представлена книжково - ілюстровану висавку "НЕБЕСНА СОТНЯ - АНГГЕЛИ СВОБОДИ"

Господь на небі мав свій план,

Не міг дивитись на руїни.

Тому покликав на майдан

Синів і дочок України.

Він ніс з-за хмар усім любов.

Навчав добра, як в дні минулі.

Та пролилась безвинна кров,

Вп'ялись в серця свинцеві кулі.

У фарисеїв, у катів

Все відбувалося по плану.

Вже сотню знищено життів,

Відважних ангелів Майдану.

День Державного герба України

 

В Україні 19 лютого 2022  відзначають День Державного герба. 

Саме цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб малим гербом, визначивши його як головний елемент великого.

2022-го минає  30 років від встановлення одного з головних державних символів. У цей особливий день пропоную дізнатися історію та цікаві факти про Державний герб України.

Історія українського герба.

Тризуб має тисячолітню історію. Він був родовим знаком династії Рюриковичів, був наявний на грошах, печатках, посуді часів Київської Русі, а згодом став офіційним гербом УНР, уособлюючи соборність українських земель. Його зображення друкували на купюрі в 100 карбованців. 

В СРСР тризуб потрапив під переслідування як символ національно-визвольної боротьби за незалежність. Москва вважала його "знаком українських націоналістів".

24 червня 1991 року, згідно з постановою Верховної Ради, було оголошено відкритий конкурс зі створення проекту Державного герба. Усього було розглянуто понад дві сотні варіантів, 192 з яких зображували тризуб у різних варіаціях.

Переміг у конкурсі герб у графічній традиції князя Володимира. Авторами проєкту були історик-геральдист Андрій Гречило та художник Іван Турецький – на їхню думку, саме за Володимира етнічні українські землі об'єдналися в одній державі.

5 фактів про Державний герб України

Князь Володимир карбував тризуб на монетах. З одного боку зображувався портрет князя, з іншого – сам герб.

Із середини ХІІІ століття тризуб перестав використовуватися як національний знак або особистий знак князів. Про нього згадали вже наприкінці ХVІІІ століття, коли було виявлено перші монети Київської Русі.

Існує близько 40 версій походження тризуба. Згідно з найпопулярнішою, він є символом тривимірності світу. Дехто вбачає в українському гербі зображення сокола чи голуба; також популярна версія, згідно з якою в тризубі зашифровано слово "воля".

Тризуб колись використовувався як оберіг. Його зображення можна знайти на багатьох пам'ятках культури, датованих ще першим століттям. Окрім того, він був елементом символіки в багатьох інших народів світу.

Влітку 2021 року українські фермери висіяли на полі під Вінницею найбільший герб України – тризуб мав ширину понад 570 метрів та довжину понад кілометр.

Так,  у серпні 2021 року депутати Верховної Ради більшістю голосів схвалили в першому читанні великий Державний герб, запропонований президентом.

 

Кардинал Йосип Сліпий

 17 лютого минає 130 років від дня народження ісповідника віри, духовного світоча, незламного захисника людської гідності, добровільного вя'зня Христа ради, та доброго пастиря своєї церкви, який майже 20 років провів у радянських таборах  Патріарха Йосипа Сліпого.

Молімося... за весь український народ, якого я сином є, якому я стався весь відслужити"

із заповіту Й.Сліпого.

Його життєва доля, як і історична доля його Ботьківщини дуже подібні.  Місією, яку поставило пере ним Боже Правління - бути оборонцем своєї церкви і народу - він виконав, жертвуючи навіть своїм життям. 

Запрошую переглянути в шкільній бібліотеці вистаску "Служив Богові та Україні"

День єднання

 

Назви цей день Єднанням України.

Назви не день, не рік, а все життя.

Плекай любов з маленької родини,

Неси до світу тепле почуття.

Зовнішні та внутрішні виклики, що постали сьогодні перед Україною, вимагають від кожного громадянина відповідальності, впевненості та конкретних дій.

 

Відповідно, 14 лютого 2022 року, з метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, Президент України видав Указ, згідно з яким 16 лютого 2022 року визначене Днем єднання в Україні. У цей день українці піднімають Державний прапор і показують всьому світу силу народу та незламне прагнення до миру.

Твоє село - маленька Україна.

Малюй у ньму велич всій ідей.

В твоєму місті міцно стануть стіни,

Щоб зберігати спокій для людей. 

Свіча горить у час, коли непросто.

ЇЇ проміння віру нам вселя.

 Історія боїв набралась вдосталь.

Від боротьби стомилася земля.

Стрітення Господнє

 Християни східного обряду відзначають 15 лютого одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.

Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана. Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.

Народні прикмети.

Якщо на Стрітення погода ясна й тиха, значить, будуть добре родити зернові й меду багато буде.

Якщо цього дня дме сильний вітер, значить, рік буде поганий на врожай.

Якщо в цей день відлига, значить, весна буде пізньою.

А якщо ж піде сніг, то весна буде довга й дощова.

Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи.

Діти, учіться спостерігати за погодою.

Згадайте, які з народних прикмет вам вдалося перевірити?     

День дарування книг

 

Міжнародний день дарування книжок - одне з наймолодших свят у календарі, яке об'єднує всіх, хто дарує книги дітям і прищеплює їм любов до читання. Свято започаткувала американка Еммі Бродмур у 2012 році. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги.

У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок.

Доброю традицією у ЗЗСО № 5 стало проводити щорічні благодійні акції "Подаруй сучасну книгу шкільній бібліотеці".  Завдяки таким акціям наша бібліотека поповнюється  новими  науково-популярними, художніми та дитячими виданнями.

Висловлюю щиру подяку учням, вчителям, батькам, які долучаються до благородної справи дарування книжок, хто підтримує цю традицію. Користуючись нагодою, звертаюсь з проханням до учнів, батьків, вчителів, якщо маєте вдома книги, які вже прочитали і не користуєтесь ними - подаруйте їх нашій шкільній бібліотеці. Цікава книжка стане для дітей-читачів святом спілкування і корисного проведення часу.

День безпечного Інтернету

 

День безпечнішого Інтернету (Safer Internet Day) — відзначається у вівторок другого тижня лютого. Захід був запроваджений у 2004 році за ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету).

Цього дня в багатьох країнах світу обговорюються: шляхи безпечного використання молоддю Інтернету, питання інтернет-етики, загрози протизаконного контенту.

День безпечнішого Інтернету має на меті досягнення об'єднання зусиль держави, бізнесу і громадськості для популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді.

Всесвітній день читання в голос

 

Щорічно світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – День читання вголос.

У 2022 році святкування припадає на 2 лютого.

       Цю подію започаткував міжнародний освітній проект «LitWorld» у 2010 році.

Понад 173 країни світу беруть участь. Всесвітній день читання вголос має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною. 

Для святкування достатньо обрати цікаву книжку й знайти слухачів.

       Наша бібліотека чекає на Вас, любі читачі! Приходьте почитати разом!

Поет - трибун своєї доби

 

1 лютого виповнюється 125 років від дня народження

 Євгена Маланюка

В історії української літератури ХХ століття Євгенові Маланюку належить одне з найпомітніших місць. Визначний поет і літературзнавець, автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст - таким постає він перед читачами.

Більшу частину свого життя Євген Филимонович провів у вимушеній еміграції. Живучи за межами України, Євген Маланюк ні на мить не поривав з нею, служив Батьківщині словом.

Мій ярий крик,

Мій біль тужавий,

Випалюючи ржу і гріх,

Ввійде у складники держави,

Як криця й камінь слів моїх.

Протягом довгого і складного життя Євген Маланюк жодного разу не зрадив собі, не зрікся свого добровільного вибору, того хресного шляху, який пророкувала його розіп'ята душа. Свідчення тому - низка поетичних книг, статей. Що ж давало сили вистояти і творити? З яких джерел поет черпав сили й упевненість у правильності обраного шляху, в доконечній потребі бути саме будителем народу? Відповідь очевидна - в невичерпальності свого народу, своєї України. У творчості митця один адресат і один герой - Україна.

Ти не загинеш, мій народе,

Пісняр, мудрець і гречкосій.

Бо вірю: судні дні не даром

Твій чорний рай зняли пожаром,

І пломінь слупами росте,

Сполучаючи з небом степ.

І небо сходить на країну

Крізь зойк заліз, крізь звіра рик,

Крізь дим руїни - Україну

Новий узріє чоловік.

"Маланюкова поезія залишиться... доказом суворої сили українського слова, його здатності бути не лише мелодійним, ніжним, барвистим, гнучким, вигадливим, - а й безжально-точним, пружним, лапідарним, його здатності бути згустком волі й думки, що  концентруються в пекуче почуття". (Іван Дзюба)