Стрітення Господнє

 Християни східного обряду відзначають 15 лютого одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.

Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана. Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.

Народні прикмети.

Якщо на Стрітення погода ясна й тиха, значить, будуть добре родити зернові й меду багато буде.

Якщо цього дня дме сильний вітер, значить, рік буде поганий на врожай.

Якщо в цей день відлига, значить, весна буде пізньою.

А якщо ж піде сніг, то весна буде довга й дощова.

Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи.

Діти, учіться спостерігати за погодою.

Згадайте, які з народних прикмет вам вдалося перевірити?