25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування,  його  не скасували.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався (Документ 1). Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в москвовській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини.

Пожежні прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме вони зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей.

Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин – опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про «тимчасову евакуацію» мешканців Припʼяті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч.

ВІЧНА КНИГА УКРАЇНЦІВ

          «Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.

Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки.

Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка» (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.

 До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. Кількість сторінок різнилася від 106 до 116-ти. Це пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар» своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.  На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

 Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.

 «Багато праці коштувало мені умовити Шевченка», – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду».

 Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

 Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

 Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

 У 1974 році видавництво "Дніпро" випустило факсимільне видання повного варіанту "Кобзаря" 1840 року, без купюр.

Безцінний скарб - Дмитра Білоуса

Дмитро Григорович Білоус - відомий український письменник, поет, вчений, академік Академії педагогічних наук України, добрий друг та порадник дітвори та вчительства.

Дмитро Білоус проніс щиру й трепетну любов до мови і до всього рідного крізь усе своє життя. Ця любов втілилася у неповторне поетичне слово. Книги "Диво калинове", "Чари барвінкові", "За Україну молюся", "Безцінний скарб" пронизані палким бажанням автора розкрити багатство нашої мови, допомогти зрозуміти гнучкість, витонченість її форм, роль у житті багатьох поколінь українців.

Самі назви збірок стали крилатими виразами, що свідчить про влучність висловів, зосередження в них народної мудрості, глибокої образності, дотримання народно-поетичних традицій українського народу.

Книжечки Дмитра Білоуса для дітей "Пташині голоси", "Упертий Гриць", "Про чотириногих, рогатих і безрогих", "Лікарня в зоопарку", "Турботливі друзі", "Гриць Гачок", "Веселий Кут", залюбки читала і читає наша дітвора. Бо в них є конкретні життєві ситуації - цікаві, повчальні, кумедні.

Автор талановитих книг для дорослих  і малечі, перекладач - Дмитро Білоус завжди залишався надзвичайно скромною і делікатною людиною. Він ніколи не шкодував себе для людей і добрих справ.

Свій талант Дмитро Білоус віддав прекрасній справі прилучення молодого читача до скарбів української мови

Моя планета - Земля

Земля - маленька піщинка в безмежному просторі Всесвіту. Кожний куточок красуні Землі неповторний і прекрасний.

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Земля дарує людям величезні багатства. Обов'язок кожного з нас зберегти дари Землі надовго.

Шановні читачі, про те, як необхідно бережливо відноситися до нашої планети, щоб не втратити її краси, вам допоможе зрозуміти книжкова виставка

"Ми збережемо наш спільний дім"

Зупинися, людино, на мить...

І відчуй, як планеті болить.

Як із серця крик вирина -

Зупинися, Земля в нас одна!

Бережімо Землю!

Великдень - свято Воскресіння

  

Щиро вітаю вас із світлим і радісним святом – Великоднем. Бажаю вам щастя і радості, віри і благополуччя! Нехай чудесне свято Пасхи принесе мир та світло у вашу родину.  Нехай до вашої оселі прийде здоров'я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, серце пломеніє любов'ю, а помисли стануть щирими та добрими. Всіх земних благ вам!

 Христос Воскрес!

Запашною нехай буде Великодня паска,

Хай завжди вас зігріває Божа ласка!

З Вербною неділею

За тиждень до Великодня святкується вербний тиждень.

За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.

Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. Того, хто проспить обряд освячування верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками:

                                                                                  Це не я б'ю, а верба б'є,

За тиждень - Великдень!

Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були. Дітей б'ють, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски. Свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

За народними звичаями, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.

Неділя квітна до нас в гості завітала,

У час, коли в зелені шати одіваються ліси,

Розцвіла верба, щоби ми Ісуса зустрічали,

Із побажаннями любові та краси!

І ласка Божа нас торкнеться неодмінно,

Благословить Господь нам неньку Україну,

Щоб ми у радості та щасті довго жили,

Нам Матір Божа дасть усім здоров'я й сили!

Зі святом!!!

Всесвітній день здоров'я

              7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий спосіб життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. 

Будьте здорові і піклуйтеся про своє здоров'я та здоров'я своїх близьких кожного дня, адже це запорука щасливого життя. 

Сьогодні відзначають Міжнародний день дитячої книги

На початку квітня діти і дорослі всього світу святкують день народження дитячої книги. З моменту появи на світ людина починає вчитися. Вона вчиться ходити, говорити, пізнає навколишній світ. Її вчать сонячний промінь і метелик, який сів на квітку, кумедна картинка і добра пісня, весела гра і улюблена книга.

       Книга! Вона поруч із самого народження. Перші казки, вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає нам про казкових богатирів, про шкільне життя, про далекі країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

      Одним з найулюбленіших казкарів усіх часів визнаний Ганс Крістіан Андерсен.

                                                             Любі друзі!

Читайте!

Хай не буде у вас жодного дня

без нової цікавої книги!

Нехай лунає ваш іскристий сміх

І в кожнім серці щиро він озветься.

Хай радість звеселяє нас усіх,

І з нами Україна усміхнеться!

Сьогодні, 1 квітня, у світі відзначають найпозитивніший день року – День сміху. До вашої уваги традиції та прикмети в цей день – дізнайтеся, що можна і не можна роби.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Й ТРАДИЦІЇ

Якщо у ніч на 1 квітня небо захмарене, то найближчим часом похолодання вже не буде;

Якщо на світанку видно зорі, то варто готуватись до морозів;

Якщо біля водойм чутно гуркіт води, то літо буде врожайним;

Якщо птахи літають низько, то варто готуватись до опадів.

ЩО НЕ МОЖНА РОБИТИ СЬОГОДНІ

Не можна лаятись та сваритись;

Не можна займатись важкою фізичною роботою;

Варто уникати ситуацій, коли можна забруднитись;

Не можна зловживати спиртним та піддаватись шкідливим звичкам.