Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. 

 

Бібліотека сьогодні – це точка опори, на якій будується простір культурного суспільства. Бібліотеки як скарбниці знань та інформації активно впливають на процеси розвитку економіки, науки, освіти, культури.

Недарма бібліотекарі - це провідники у світ подорожей, фантастики, наукових відкриттів. Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек, в яких працюють 52 870 бібліотекарів, а послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів 490 тисяч читачів. У наш час прийнято вважати, що бібліотека та паперові книги - застаріле явище.

Факти доводять протилежне, а в країні з'являється усе більше читалень з новітніми технологіями та доступом до Інтернету. Сучасні бібліотеки - це центр громадського життя, повноцінні коворкінги, простори для зустрічей та заходів. Працівники завжди створюють особливу атмосферу, яка яка єднає однодумців, надихає до праці, допомагає відпочити думками та поринути у світ книг.

Тож сьогодні учні 1-А класу завітали у Всеукраїнський день бібліотек з подарунком, книжкою Василя Сухомлинського  до шкільної бібліотеки. Мандрували книжковим містечком, дізналися про правила поведінки в бібліотеці, та правила поводження з книгою. 

А ще дітки пробували себе в ролі казкових звірів із казки «Колобок».

Хочеться побажати,  щоб першачки стали активними читачами нашої біблоітеки, берегли і любили книгу і ніколи з нею не розлучалися.

150 років з дня народження Соломії Крушельницької

 

23 вересня День народження знаменитої української співачки, яка своїм талантом підкорила увесь світ – Соломії Крушельницької.

 Соломія Крушельницька народилася на Тернопільщині, у селі Білявинці у родині священника. У родині Крушельницької було ще 5 сестер та 2 братів. Усі здобули хорошу освіту у Тернопільській гімназії чи приватно. Любов до співу була сімейною традицією – діти об’єдналися у домашній хор, який давав концерти гостям, пише Модерато. Соломія Крушельницька змалку любила грати “в артистку”. Вона одягалася у бабусині сукні, робила зачіски, декламувала та співала. 7-річною дівчинкою радувала грою на фортепіано гостей. Ігри на цьому інструменті вчила дівчинку Євгенія Барвінська, мати українського композитора Василя Барвінського.

Рано Соломію засватав наречений. Майбутній чоловік любов до музики нареченої не поділяв і вчитися співу заборонив. Хоча все було готове та запрошення розіслані, Соломія вмовила батьків шлюб розірвати, а дівчина поїхала до Львова вчитися співу. Освіту співачки Соломія здобула у Львові. У дипломі зазначено: “має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени”. Водночас Соломія продовжує своє навчання у Мілані.

 

На 21-му році життя  вперше дебютувала на сцені Львівського оперного театру в опері “Фаворитка” Г.Доніцетті. Далі були “Сільська честь” Масканьї, “Аїда” та “Трубадур” Верді, “Фауст” Гуно. А у 23-й Крушельницька вже співала у театрах Італії. За своє життя Соломія об’їздила з гастролями півсвіту – від Європи до США та Південної Америки, Санкт-Петербурга до Буенос-Айреса. У її концертній програмі завжди звучала українська пісня. У 1910-1939 pp. завершивши активну концертну діяльність, Крушельницька осідає в італійському містечку Віареджо.

Зі своїм чоловіком вона жила в будинку, який згодом усі знали як віллу “Salome”. Соломію Крушельницьку, громадянку Італії, 1939 р. у Львові застала війна. Окупаційна влада забрала її будинок у Львові, залишивши власниці лише частину квартири

(зараз Музично-меморіальний музей С. Крушельницької у Львові). Співачка так і не змогла виїхати за кордон і під пильним поглядом радянської влади, переживши війну, працювала у стінах Львівської консерваторії та проживала у Львові до самої смерті 1952 року.

В рамках святкування нашої славетної, геніальної оперної співачки, з учнями 8-11 класів проведено зустріч з директором меморіального музею імені Соломії Крушельницької с. Біла.  Щиро дякуємо за цікаву і змістовну розповідь Зюбровській Надії Яківні.

Гордимося, що наш край славиться такими відомими людьми.

День миру-особливе свято для України, адже ми зараз боремося за мир своїми руками.

 

Міжнародний день миру відзначається щорічно 21 вересня. Для України це свято має особливе значення. Протягом усієї історії українська держава боролася за своє мирне існування. І в 2022 році Україна величезною ціною бореться проти російської агресії.

Я маю в серці мрію щиру:
Хай тихо стане в нас від миру,
І буде тихе щастя скрізь
Без криків, пострілів і сліз.

       Міжнародний день миру відзначають у різних куточках планети. Це свято покликане змусити кожного не тільки задуматись, але й зробити що-небудь дієве заради спокою на Землі. Адже найбільше у світі щастя – це мир.

Миру в усьому – миру в сім’ях, миру в серцях та миру нашій рідній Україні!

ДЕНЬ ЗНАНЬ

 

Відчуття, які виникають ПЕРШОГО ВЕРЕСНЯ, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства.

 

ДЕНЬ ЗНАНЬ завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей: вчителів, учнів, батьків, наших друзів. Свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.

 

Ось і настав цей день. 1 вересня — День знань і старту нового 2022/2023 навчального року!

 На жаль, це світле і радісне свято проходить у воєнний час. Але навіть під час війни наші діти продовжують вчитися, бо саме якісна освіта може укріпити їхнє відчуття і розуміння української ідентичності та підготувати до успішного творення власного життя, власної родини і своєї країни.

Ми зобов’язані зберегти життя і здоров’я дітей, допомогти їм  подолати прогалини в знаннях і осмислити події війни, підтримати, подарувати радість пізнання нового і призвичаїти до щоденного освітнього ритму.

Отож, дорога шкільна родино! Вітаємо вас з Днем знань, з днем мудрості й старанності! Любі учні! Нехай у Вашому житті буде можливість вчитися і знаходити знання, ставати сильнішими, мудрішими, добрішими,  відкривати нові істини, робити наукові відкриття, пізнавати таємниці природи, досягти своєї мети у житті, зустріти добрих і надійних друзів, ставати гідними патріотами своєї країни.

 А особливо, нашим дорогим першокласникам — ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна! На цьому шляху є багато проблем і перешкод. Але це частина шляху до ПЕРЕМОГИ!

 

День Незалежності України – головне державне свято!

24 серпня 1991 року було проголошено незалежність української держави.

Це важливе для держави та кожного з нас свято, яке традиційно святкується наприкінці літа. 

24 серпня - це не просто день, а нагадування усьому світу, як дорого коштує людська свобода, як українці і українки борються з ворогом та відстоюють своє право на незалежність.

 Ми пишаємося нашими воїнами, що вражають своєю незламністю та мужністю. Ми завжди пам’ятатимемо наших героїв!

 

Україна вільна! Україна непереможна!

 

День Державного Прапора України

 

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в Україні відзначається  свято – День Державного Прапора України.

 
Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.
 

Відомо, що синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

 
Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.
 
Державний Прапор, як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, боротьби за незалежність.

Вперше в історії, сьогодні, 28 липня 2022 року, Україна відзначає День Української Державності. Ця пам'ятна дата покликана звернути увагу суспільства на традиції українського державотворення, які мають понад тисячолітню історію. Адже в умовах інформаційної війни, коли агресор маніпулює історією, пам’ять про сторінки минулого є надзвичайно важливою.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Русі–України – 28 липня – встановлено День Української Державності.

 У цей день ми особливо дякуємо всім, хто боронить нашу землю і незалежність на передньому краї, і прямо зараз дає відсіч агресору на фронті. І усім, хто працює на нашу спільну перемогу!

 Україна – міцна держава, яка обов’язково подолає всі негаразди! 

                                                  Разом до перемоги!

 Слава Україні!

УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОС АМЕРИКАНСКИХ КОРПОРАЦІЙ

29 березня день пам'яті незабутньої Квітки Цісик (1953-1998).

Хто в перше чув її голос, був приголомшений, цей голос одразу полонив. В Україні її почули здебільшого після смерті.

Голос Квітки Цісик звучав у оперних і естрадних залах, з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Х'юстон та інші світові зірки. Вона народилася і все життя прожила в США. ЇЇ повне ім'я - Квітослава - Орися.

Народилася майбутня співачка 4 квітня 1953 року в Нью-Йорку у сім’ї Іванни та Володимира Цісиків, післявоєнних емігрантів із Західної України, які назвали дівчинку Квіткою. Її матір була родом із Коломиї, батько – знаменитий концертний скрипаль, який навчався у Львівській консерваторії і потім викладав в Українському музичному інституті Америки. Саме він вчив Квітку грати на скрипці з п’ятирічного віку.

Після школи дівчина вступила до державного університету Нью-Йорка на клас скрипки. Проте через рік залишила університет і була прийнята в Mannes School of Music, де під керівництвом хранителя віденської оперної традиції професора Себастіана Енгельберга отримала знання з вокалу та відшліфувала свій голос – колоратурне сопрано. Навчання закінчила в 1974 році.

Ще студенткою Квітка почала працювати, оскільки потрібно було оплачувати навчання та допомагати родині. Тоді вона і подалася в шоу-бізнес та дуже швидко зарекомендувала себе як досконала вокалістка в будь-якому музичному стилі.

Паралельно з творчою роботою в студії та на сцені Кейсі була зайнята і в комерційних проектах. Дуже швидко вона стала найбільш оплачуваною виконавицею рекламних джинглів. За допомогою її акустичного співу створювали собі імідж корпорації Coca-Cola, American Airlines, NBC, CBS та інші. З 1982-го і до своєї смерті Кейсі Цісик залишалася єдиним голосом компанії Ford Motors.

 Американці порахували, що їхню Кейсі прослухало понад 22 мільярди людей. Приблизно стільки разів прозвучали в ефірі та записах різноманітні музично-рекламні твори, де вокальні партії виконувала Квітка Цісик. 

Попри шалену популярність в Америці в душі Квітка Цісик завжди залишалася українкою і тужила за своєю етнічною батьківщиною. Співачка приїхала на батьківську землю у 1983 році – перший, і як виявилося, останній раз, не виступала з концертами, про які так мріяла, адже в той період її пісні були заборонені в Україні. Свою любов до України співачка втілила у своїх піснях : в 1980 році вона випустила україномовний альбом «Квітка» або «Пісні з України». Через дев’ять років вийшов її другий альбом «Два кольори». Сама Квітка говорила, що ці альбоми не були бізнес-проектами – це був подарунок усім українцям, у якій би частині світу вони не жили, музика для душі, пам’ять про батьківщину. Альбоми зібрали вінок нагород у Канаді, а в 1990 році були номіновані на «Греммі» у категорії «Сучасна народна пісня».

 У творчих задумах Квітки був запис ще одного альбому з колисковими для дітей. Проте передчасна смерть перервала усі плани співачки. Квітка Цісик померла 29 березня 1998 року, не доживши декілька днів до свого 45-річчя.

 Унікальний тембр співачки, її напрочуд елегантна манера виконання, бездоганна мова полонили серця мільйонів українців. Хто хоч раз почув голос цієї співачки, ніколи не забуде її, наче вона знала якусь таємницю, спільну для кожного людського серця.

Сумна річниця

  

23 роки тому загинув В'ячеслав Чорновіл.

У ніч з 24 на 25 березня 1999 року у автокатастрофі на шосе біля Борисполя загинув український дисидент, публіцист, політик, політичний в’язень комуністичного режиму, символ боротьби за незалежність нашої держави, депутат Верховної Ради України перших трьох скликань В’ячеслав Чорновіл.

У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Засновник та редактор «Українського вісника», в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву. Член Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. Очолив партію Народний Рух України. Балотувався у президенти України.

Разом з Василем Стусом та Іваном Дзюбою узяв участь у прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у вересні 1965-го. Під час якої відбулася акція протесту щодо незаконних арештів української інтелігенції.

1966-го написав дослідження  «Правосуддя чи рецидиви терору» – один із найсміливіших зразків тогочасної української політичної публіцистики. Наступного року уклав збірку «Лихо з розуму» (Портрети двадцяти «злочинців»). Тут оприлюднив матеріали про заарештованих 1965-го шістдесятників. Її видрукували за кордоном і заборонили в СРСР. В’ячеслав Чорновіл став лауреатом премії для кращих журналістів світу, що борються за права людини.

За активну журналістську та правозахисну діяльність тричі був ув’язнений та відбув понад 15 років таборів.

Низка питань щодо загибелі В’ячеслава Чорновола та аварії досі залишаються без відповіді. У той день автівка політика врізалася у навантажений зерном «КамАЗ» із причепом, який почав розвертатися посеред траси.

 62-річний політик перебував на передньому пасажирському сидінні "Тойоти". Спочатку повідомлялося, що він та його водій Євген Павлов загинули відразу. Натомість прес-секретар політика, відомий журналіст Дмитро Понамарчук, який у той час відпочивав на задньому сидінні, отримав ушкодження, але залишився в живих.

Згодом Понамарчук стверджував, що Чорновіл помер не відразу, а його добили, адже злочинці мали 5-7 хвилин на це.

 "Є один період після катастрофи, де я не міг контролювати ситуацію. Приблизно, я з лікарями встановив, 5-7 хвилин. Цього було б достатньо, щоби вбивці повбивали тих, хто був на передньому сидінні. Чому мене не добили? Тому що я впав із заднього сидіння на підлогу", - повідомив Понамарчук у 2018 р.

Про добивання Чорновола кастетом говорив і заступник генпрокурора. Він повідомив, що на черепі покійного було виявлено 4 характерні пошкодження.

З того зерна, що було у вантажівці засіяли поле пшениці, яке назвали полем Чорновола. Після того як скосили колосся – його роздали по усіх областях України.

Попрощатися з Чорноволом прийшло приблизно 200 тис. людей. Труна з тілом стояла в Київському будинку вчителя (колись там засідала Ценральна Рада), а черга бажаючих вшанувати загиблого простяглася аж до Хрещатика. Поховали В’ячеслава Максимовича Чорновола на Байковому кладовищі.

З книгою до Перемоги! Всеукраїнський тиждень дитячого читання

 

Дорогі наші діти! Цього року Тиждень дитячого читання в Україні проходить не в мирний час, але ми всі знаємо, що читання допомагає нам стати більш освіченими, а значить стати більш сильнішими і успішнішими. Тож читаємо більше і перемагаємо ворога разом із книжками! А ще книга сьогодні, якнайкраще допомагає нам відволіктися від сумних думок і переживань. Для вас чудова книжкова добірка - "Тиждень зіркових сюрпризів"

"Багато веселих історій"- Віталій Кириченко. 

У книжці зібрано 69 оповідань, і майже кожне з них починається зі слів "Коли я був маленьким...", або "У дитинстві я...", або й "Неспокійно було зі мною моїм батькам!".  Це й не дивно, адже збірка "Багато веселих історій"  — реальна хроніка подій із життя лише одного-єдиного хлопчика, який ні на мить не давав занудьгувати цілій купі людей — ні мамі, ні татові, ні бабусі, ні дідусеві, ні сусідам, ні друзям, ні вихователькам дитсадка, ні випадковим перехожим... А потім хлопчик виріс, написав і намалював цю чудову веселу книжку і тепер не дає занудьгувати жодному з читачів.

"Моє щасливе життя" - Рус Лаґеркранц.
 Мабуть, Даня - найщасливіша людина в світі. Особливо тоді, коли іде до школи. О, як добре все починається! Потім стає ще краще. У неї з’являється подруга! А згодом стається те, до чого вона не готова. А тоді ще, ще і ще...

«Моє серце б'ється і сміється». 

Продовження історії про Даню — найщасливішу дівчинку на світі! Але цього дня вона сидить, втупивши очі в порожній стілець біля її парти. На ньому сиділа Елла Фріда до того, як переїхала в Норчепінґ. Відтоді там нікому не можна сидіти, бо де тоді сидітиме Елла Фріда, коли повернеться? — Елла Фріда не повернеться, — каже вчителька. — Це ще хтозна, — мимрить Даня. Адже вона не з тих людей, які втрачають надію тільки тому, що все здається непоправним... 

«Любов та 17 страждань Петрика П'яточкина» - Наталя Гузеєва.

На відміну від африканських бедуїнів, учень молодших класів не може сказати дівчинці: «Я тебе люблю!» Тому що це просто, нерозумно й зовсім не цікаво… Шлях до цієї фрази — ось що важливо! — шлях доказів.

 Але як вчинити подвиг в ім’я любові, якщо завжди й усюди спізнюєшся, не вдається перевести бабусю через дорогу, а батьки перешкоджають трудовій діяльності? Додайте до цього постійне переслідування папараці, суперництво з відомим музикантом, невроз глобального потепління клімату, потоп, пожежу й ремонт, і ви зрозумієте, як складно Петрику Пяточкину завоювати серце Катрусі!

«Країна неслухняних дітей» - Валентина Кохан.

Після сварки з батьками Данилка засмоктало в портал, що відкрився прямісінько в його кімнаті. І вже за мить хлопчик приземлився на якесь зарозуміле дівчисько, яке назвало себе Катрусею. Дивно? Можливо. От тільки Данилкові нема, коли про це думати. Адже його перенесло в дивовижний світ, де можна досхочу кататися на атракціонах та їсти солодощі, де немає дорослих та їхніх дурнуватих правил.

 Юним читачкам та читачам належить дізнатися про пригоди, які чекають на дітей у цьому незвичному місці, та про те, хто й навіщо всіх тут зібрав. Разом із представниками загадкової цивілізації імбирців діти навчаться ділитися любов’ю та цінувати своїх рідних.

"Мортіна" - Барбара Кантіні.

Напередодні Нового року на Покинутій віллі з’являється таємничий хлопчик-привид. Звідки ж він узявся? Саме це й намагається з’ясувати Мортіна, дівчинка-зомбі, та її вірний пес Смуток. Мортіна на все зважиться заради друга: і відірве собі руки-ноги, і викине голову у вікно, і прокрадеться в церкву, і навіть… сховається в труні. Страшно? Авжеж! Історія про Мортіну здобула світову популярність і перекладена понад 20 мовами.

"Незламні мураші"- Лариса Ніцой.

Жив собі на світі мурашиний народ. Жив і горя не знав. Працював. Та якось на нього напали сусідні мурахи, які клялися в братній любові, які казали, ми такі мурашки, як і ви. Напали й зруйнували мурашник і щасливе життя. Проте мурашиний народ збереться на силі й вижене ворога з рідної землі. Є в казці і втрати, і подвиг, і кохання, і перемога.

Сьогодні у нашій країні триває війна і український народ, як ті мурахи об'єдналися і боронять свою землю від ворога, і обов'язково переможуть, бо гідність, честь і свободу не зламати.

Бо хто за що, а ми — за незалежність!

 Сьогодні, 19 березня, видатній українській поетесі та письменниці виповнюється 92 роки. Її день народження припав на найважчий період історії сучасної України. А актуальність її творів наразі особливо відчувається.

 Українська поетеса-шестидесятниця Ліна Костенко була і залишається поетом епохи. Її твори не мають часових меж і не втрачають своєї актуальності протягом багатьох десятиліть. Гостра, незламна, звикла завжди говорити те, що думає — за активну участь у дисидентському рухові у 60-х і 70-х роках вона була надовго виключена із літературного процесу. Але це її абсолютно не зламало, а навпаки.

У її творчому доробку більше 20 видань — збірки поезій, три великих поеми Дума про братів Неазовських, Скіфська одіссея і Сніг у Флоренції, два романи у віршах Маруся Чурай та Берестечко, і особливий твір, роман Записки українського самашедшего, опублікований видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га у 2010 році. Він став рефлексією на той час 80-річної письменниці на події в Україні у 1990-х-2000-х роках. Видання одразу ж стало українським бестселером.

 Твори Ліни Костенко перекладено англійською, італійською, французькою, польською, словацькою, білоруською, естонською мовами. Її вивчають у школі, її декламують українські митці. А ще однією ознакою актуальності її творчості є те, що її вірші стають піснями сучасних українських виконавців і серед них Джамала, Сестри Тельнюк, Віталій Козловський і навіть гурт білоруського музиканта Сергія Міхалка BRUTTO, гурт Фіолет, Оксана Муха та інші.

14 березня - День Українського добровольця

 

Доброволець — особа, що здійснює будь-яку діяльність добровільно, а також часто безоплатно, не отримуючи за це матеріальної винагороди. 

У військовій справі доброволець — людина, що вступила на військову службу за власним бажанням чи у діючу армію однієї з воюючих країн.

 Сьогодні саме їх свято, вітаймо їх !!! 

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Одним із перших прикладів добровольства можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України.

 До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС. Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки.

 «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї Австро-Угорської армії», – йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора роки знадобилося стрільцям та австрійському командуванню щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС. Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки.

 Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни. Згодом Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави, коли тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини – початку пішли на майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.

 Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід. Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак.

 Наразі добровольці беруть активну участь у  нинішній російсько-українській війні, захищають країну від визволителів, «руського мира» і здобувають перемогу кров’ю і потом.

Як обрати книгу для читання?

 

У наш час можна кожного дня натрапляти на нову книгу і навіть не одну. Як же обрати саме ту, яка зацікавить найбільше?

 Ось кілька порад, що допожуть Вам зробити правильний вибір:

 - оберіть жанр, який Вас цікавить в даний час;

- подумайте, чи є у Вас улюблений автор обраного жанру;

- нова книга чи  перевірена часом;

- якщо хочете спробувати щось сучасне, передивіться ТОП  книг , можливо  якась Вас  зацікавить;

- спробуйте прочитати кілька абзаців , щоб зрозуміти чи легка і доступна мова книги.

 

Завітайте на віртуальну виставку

 Пропонуємо Вашій увазі виставку присвячену творчості Тараса Григоровича Шевченка.  Згадаймо цього видатного українця.

 

               
         

День народження великого сина України

 9 березня вся Україна відзначає річницю з дня народження великого сина України, нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка.

 

Тарас Шевченко - національний символ українського народу, який пробудив українську душу та утвердив духовну основу народу для боротьби проти поневолення Російською імперією. Як і раніше, його життєвий шлях і творчість надихають мільйони українців світу на боротьбу за вільну Україну.

 Сьогодні відзначаємо 208-у річницю з дня народження Кобзаря, а таке враження, що Шевченко все життя був з нами. Він писав вірші чорнилом майбутнього.

 Те, що написано Великим Тарасом – це те, що сьогодні відбувається в Україні. Своїм творами він попереджав, що Україну чекає тяжка війна з російським агресором. 

Росія сьогодні, як і тоді, показує своє бажання підкорювати інші народи, нищити право українців на свою свободу та незалежність. Тягнути у свою геополітичну «домовину» український народ.

  Великий Тарас не лише попереджував про агресію споконвічного ворога України. Він вказав, як нам треба діяти, щоб вистояти, щоб зберегти націю, зберегти державу – БОРОТИСЯ.

«Борітеся - поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», - головне пророцтво Тараса Григоровича для сучасної України.

 І сьогодні наша армія виконує пророцтво Шевченка – з Божою допомогою знищує ворога!

Слава Великому Тарасу!   Слава Україні!

День рідної мови

 

В Україні рідна - українська мова!
В ній верба й калина, нації в ній код.
І вона чарівна, світла, пелюсткова.
Доки є в нас мова, то і є народ.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

 

Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ми спілкуємося один з одним, розмовляємо, пишемо листи, читаємо книги. Не можна бути байдужими до того, як ми користуємося мовою, як висловлюємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Звичайна людина вживає в середньому до 4 тисяч слів. То ж хай слова будуть із справжньої мовної криниці: чисті, красиві, образні.

Рідна мово,чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти - розуму народного скарбниця!

Кожен із нас повинен любити, вивчати і розвивати свою рідну мову.

Небесна сотня - в пам'яті навіки

На Алеї Героїв Небесної сотні у Києві можна побачити людей, які з болем і сумом в очах проходять повз чорно-білі гранітні фото, запалені лампадки та квіти.

 Вісім років тому годі й було думати про цю тишу. На Майдані Незалежності стояли клуби густого диму від палених шин, а нічне морозне повітря розривав свист снайперських куль і крик людей.

Тут відбувалися найкривавіші події в історії незалежної України – розстріли мирних протестувальників, яких вбили лише за те, що вони дозволили собі мріяти про життя у вільній країні.

 Уже восьмий рік поспіль 20 лютого в Україні вшановують пам’ять героїв Небесної сотні – 104 протестувальників, які загинули під час Революції гідності у 2014 році.

Перша кров на Майдані пролилася у січні. Але найжорсткіші протистояння між беркутівцями та учасниками Євромайдану відбулися 18-21 лютого.

Вогонь від барикад, прорваних силовиками, і Будинку профспілок, де протестувальники розгорнули госпіталь. 18 лютого загинули 18 активістів. Ще 17 людей загинули у ніч на 19 лютого, хоча лунали обіцянки, що штурму більше не буде. 

Життя 48 активістів забрали снайперські кулі 20 лютого. У цей день до Києва прибули міністри закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, які говорили з Віктором Януковичем та просили припинити кровопролиття.

За різними оцінками, з 18 до 20 лютого загинуло до 83 активістів. Після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Так і з’явилася Небесна сотня.

Подвиг кожного загиблого у 2014 році заслуговує на глибоку повагу, тому що всі вони ціною власного життя змінили перебіг історії України. 

Висвітлюючи події, які відбувалися вісім років тому у бібліотеці представлена книжково - ілюстровану висавку "НЕБЕСНА СОТНЯ - АНГГЕЛИ СВОБОДИ"

Господь на небі мав свій план,

Не міг дивитись на руїни.

Тому покликав на майдан

Синів і дочок України.

Він ніс з-за хмар усім любов.

Навчав добра, як в дні минулі.

Та пролилась безвинна кров,

Вп'ялись в серця свинцеві кулі.

У фарисеїв, у катів

Все відбувалося по плану.

Вже сотню знищено життів,

Відважних ангелів Майдану.