Бентежний світ Оксани Лятуринської

 

1 лютого 2022 року виповнюється 120 років від дня народження нашої славетної землячки Оксани–Зінаїди Лятуринської, яка народилася на Збаражчині.

Ця жінка не знала у своєму житті звичайного людського щастя, хоча й була надзвичайно обдарованою особистістю – її ім’я як художниці навічно вписано в історію українського мистецтва. Однак усупереч життєвим перипетіям, якими вимощений творчий шлях Оксани Лятуринської, вона не зреклася свого, Богом подарованого таланту, зумівши реалізувати себе і в малярстві, і в скульптурі, і в кераміці, і в писанкарстві, і в поетичній творчості» (Лопата П.).

Нелегким був життєвий і творчий шлях. Він прослався крізь терня Першої та Другої світових воєн, через поневіряння в еміграціях, таборах Ді-Пі. Але завжди йшла вона гордо, з високо піднятою головою, бо – українка, дочка великого народу, з багатою історією і культурою, яку й сама збагатила своїм непересічним талантом.

Не зійду я безслідно, хоч згину,
безгомінням не буде кінець.
Заблукає мій дух в Україну.
Кожний бедрик – це ж мій післанець!
О. Лятуринська

ПАМ'ЯТАЄМО ГЕРОЇВ КРУТ

 

Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров. “На порох стерти, перебити!” — Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народ цей — не перемогти!

Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя.

29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути розпочався бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300 київськими студентами, що захищали підступи до Києва. Триста студентів стали на захист Батьківщини  з численним більшовицьким військом, що напало на Українську Народну Республіку. Бій тривав більше 5 годин, незагартовані бійці відбили кілька атак. У нерівному бою юнаки полягли на чорнім полі смерті. Опір під Крутами стримав на кілька днів завоювання Києва більшовиками і мав важливий вплив на вирішення Брестської угоди.

19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі відбувся похорон юних бійців за вільну, незалежну Україну.

Героїчна й водночас трагічна подія під Крутами знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов'язку - боронити її. Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Ми схиляємо голови перед Героями, які віддали свої життя за вільну Україну 29 січня 1918 року. Нехай пам'ять про наших Героїв буде вічною. Нехай їх подвиг стане для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

З ДНЕМ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

 Україно, Соборна держава,

Сонценосна колиско моя

Ще не вмерла й не вмре твоя слава

Завойована в чесних боях!

22 січня ми відзначаємо День Соборності України. 

У  1919 року українці возз'єдналися в єдину державу -Українську Народну Республіку.

Саме в цей день проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію українського народу, як свято національної єдності. Цей день є символом об'єднання України. Він стверджує нерозривний зв'язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність, демонструючи перед усім світом неподільність української землі і непохитність та монолітність української нації. Ажде саме в єдності дій та соборності душ ми можемо досягти великої мети - сильної й  високорозвиненої, духовно багатої, вільної й демократичної, європейської України.

Офіційно в Україні День Соборності  відзначається з 1999 року.

В єдності - наша сила!

Вірний син свого народу

"Змислом мого цілого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна Соборна, Україна без холопа і без пана. Я вірю в перемогу, я вірю так сильно, що можна вмерти. З цього шляху мене не заверне ніщо: ані тортури ані пекло тюрем, ані смерть".

19 січня  виповнюється 110 річниця з дня народження видатного діяча національно-визвольного руху Ярослава Стецька. У шкільній бібліотеці діє книжкова виставка присвячена у діячеві . На виставці представлені книги про його життя і діяльність, відомі цитати і статті. 

 Все своє життя він присвятив боротьбі за визволення України, за наше з вами краще життя.

Все, що мав у житті,

Він віддав для одної ідеї, 

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї

Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я

 18 січня, напередодні Водохреща, в Україні святкують Другий Святвечір, який ще називають «голодною кутею». Таку назву свято отримало завдяки тому, що протягом усього дня віряни нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти лише тоді, коли на небі засяє перша вечірня зоря.

Назва Голодний вечір або Голодна кутя пов'язана з тим, що всі новорічні застілля завершувалися, а віруючі починали підготовку до посту. Господині варили кутю без додавання масла та сиру.

Свято Водохресний святвечір вважається днем, коли необхідно каятися і дотримуватися суворого посту. Таким чином здійснювалася підготовка до Хрещення Господнього. Також 18 січня прийнято у церкві освячувати воду. Вже наступного дня зробити це можна на будь-якій водоймі.

Народні прикмети

Наші пращури помітили, якщо у цей день погода хороша, то й осінь буде такою.

 якщо небо було безхмарним і на ньому не було зірок, то врожай гороху буде добрим;

якщо випало багато снігу, це хороша прикмета — меду буде багато;

якщо у свято сильна хуртовина, то вона повториться через 3 місяці;

зоряне небо з зорями, що яскраво світяться, віщувало хороший урожай хліба;

якщо собаки поводяться неспокійно, то полювання виявиться вдалим.

Творець французької комедії

 

15 січня (1622-1673) народився Мольєр (псевдонім Жана Батиста Поклена) - французький письменник, драматург і актор, один із засновників «Блискучого Театру».

Знаменитий комедіограф Жан-Батіст Мольєр все життя твердо знав, чого він хоче - бути актором, бути письменником і літератором. Він успішно впорався з цими завданнями, і широко прославився навіть серед вищого світу, де гідно цінували талант Мольєра, який фактично створив жанр комедії в тому вигляді, в якому він з деякими змінами дійшов і до наших днів.

Він створив "блискучі" комедії "Тартюф", "Дон Жуан", "Мізантроп", "Скупий", "Міщанин-шляхтич", "Удаваний хворий" і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму.

Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр.

Здається, я писав завжди

«Сьогодні й не скажеш, коли я почав писати,

здається, я писав завжди»

                                                                                                  Євген Гуцало

14 січня 2022 році виповнюється 85 років від дня народження Євгена Гуцала – українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста Євген Пилипович Гуцало. Народився 14 січня 1937 року в невеликому селі Старий Животів, Вінницька область в родині сільських вчителів.

З самого дитинства Євген мріяв стати журналістом, але не вступивши до Київського університету, за рік вступив до Ніжинського педагогічного інституту імені Гоголя. Він працював у газетах Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини та в «Літературній Україні».

Перша повноцінна збірка оповідань Євгена Гуцала, яка побачила світ у 1962 році – це «Люди серед людей». Її назву можна застосувати до всього літературного доробку Є. Гуцала. Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії.

Євген Гуцало дружив з такими українськими літературними геніями, як Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Григір Тютюнник. Мав багато нагород, серед них – Літературну премію імені Юрія Яновського за збірки оповідань «Полювання з гончим псом», «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», та «Оповідання з Тернівки» (1982); Державну премію України ім.Т.Г.Шевченка (1985), Міжнародну премію фундації О. і Т. Антоновичів (1995), Премію ім. І .Огієнка (1995).

Твори Євгена Пилиповича були перекладені багатьма мовами світу: російською, білоруською, німецькою, румунською, чеською та ін.

 ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СНІГ

Більше половини жителів Землі жодного разу у своєму житті не бачили снігу

Вченим так і не вдалося знайти хоча б дві однакових сніжинки

Люди навчилися виробляти штучний сніг

Сніг відзеркалює до 90% сонячного світла

Найбільша сніжинка, що була виявлена за всі часи, була в діаметрі 38 сантиметра

Сніжинки на 95% складаються з повітря

Високо в горах і в полярних районах сніг іноді буває червоного або рожевого відтінку через водорості, що мають назву сніжна хламідомонада. Такий сніг на смак нагадує кавун.

Швидкість, з якою падають сніжинки, менше ніж кілометр за годину

Сніг є не лише на Землі, але і на Марсі, і на Титані, супутнику Сатурна. Правда, на Марсі сніг не з води, а з вуглекислоти, а на Титані – з метану.

Сніг хрустить у нас під ногами через деформацію кристалів сніжинок

В Японії є музей сніжинок

 Різдво Христове

Одне з найбільших християнських свят - Різдво Христове.

Різдво - день народження Сина Божого - Ісуса Христа. Народився Ісус Христос у ночі в убогій печері-вертепі за містом Віфлеємом. Божа Мати, діва Марія, сповила його й поклала до ясел. Коли пастухи, дізнавшись від Ангела Господнього про народження Спасителя, знайшли у вертепі немовля у яслах, то над ним сяяла велика зірка.

Це свято покликане об'єднати нас усіх, відродити та зробити трішечки кращими.

Увечері напередодні Різдва в кожній оселі готують 12 пісних страв, стільки у Христа було учнів-апостолів, серед яких обов'язково має бути кутя. А коли на небосхилі з'являлася перша надвечірня зірка, уся родина сідає вечерять. Діти несуть вечерю своїм родичам, хрещеним батькам. Тому в народі цей вечір називають Свят-вечором.

Від хати до хати починають ходити колядники, які славлять народження Сина Божого.

Колядки - це величальні пісні для усієї родини та кожного її члена, прохання для них щасливої долі, добробуту й усіляких гараздів.