Ці рядки український поет Микола Луків присвятив
подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29 січня 1918 року
прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали
найдорожче на вівтар свободи – власні життя.
29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу
селища Крути розпочався бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла
Муравйова та 300 київськими студентами, що захищали підступи до Києва. Триста
студентів стали на захист Батьківщини з
численним більшовицьким військом, що напало на Українську Народну Республіку.
Бій тривав більше 5 годин, незагартовані бійці відбили кілька атак. У нерівному
бою юнаки полягли на чорнім полі смерті. Опір під Крутами стримав на кілька
днів завоювання Києва більшовиками і мав важливий вплив на вирішення Брестської
угоди.
19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі відбувся
похорон юних бійців за вільну, незалежну Україну.
Героїчна й водночас трагічна подія під Крутами
знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців,
усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов'язку - боронити
її. Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами стала символом
патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар