Володимир Винниченко - прозаїк драматург

Бути українцем – значить бути постійно в стані доказування свого права на існування.

26 липня виповнюється 140 років від дня народження

                                       Володимира Кириловича Винниченка.

Винниченко Володимир Кирилович – неординарний політик, блискучий оратор, автор трьох перших Універсалів Центральної Ради, голова уряду УНР, голова Директорії. Втім, сам він нерідко називав справою свого життя літературу, а не політику.

Його називали «Лікарем людських душ», бо Володимир Кирилович ввів в українську літературу нову проблему – внутрішній конфлікт людини, пошук сенсу життя. Революціонер-драматург, який підкорив режисерів і театралів України та Європи психологічним експериментом і новим героєм – інтелігентом замість селянина. Започаткував модерністську течію – неореалізм, філософську концепцію – конкордизм (чесність із собою), наукову фантастику й антиутопію.

За п’ятдесят років творчих пошуків письменником створено 15 романів, 23 п’єси і понад сотню новел. Літературна спадщина Володимира Винниченка становить золотий фонд української літератури. Чимало творів автора перекладено іноземними мовами, його п’єси були представлені на сценах великих європейських театрів.

Під час Другої Світової війни Винниченко відмовився співпрацювати з гітлерівцями, за що потрапив до концтабору. Після війни жив у Франції, де і помер у 1951 році, залишаючись до кінця своїх днів впевненим, що отримання Україною державності - лише перший крок, через який потрібно відроджувати саму націю. Тобто створити політичні умови, щоб допомогти позбавитися шкідливого ​​впливу Росії.

Постать Володимира Винниченка багатогранна й суперечлива. Пізнати духовний світ письменника ви зможете, заглибившись у його твори.

Поки робиш якусь роботу, вір у себе як у генія. Коли скінчив, стався до неї, як до витвору твого ворога, не прощаючи ні однієї помилки, ні найменшого недогляду.

Володимир Винниченко

Івана Купала, найромантичніше свято українйі

  Івана Купала - традиційне свято, яке відзначається в Україні в ніч на 7 липня.

Свято Івана Купала є одним із найдавніших і найбільш улюблених у народі. Цього дня православні християни святкують Різдво Святого Пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна.

В основі купальських обрядів лежать культи вогню, води та рослинності. Купальські вогні - це відгомін культу сонця, купальська вода - символ цілющої сили, папороть - символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево - родючість і щастя.

Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків і ворожіннями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою.

Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю.Від того. куди попливе вінок, судили, куди дівчина піде заміж.

А ще у цю ніч найсміливіші шукали цвіту папороті, яка, вважалося, розквітає опівночі, загорається вогнем і тут же осипається. За повір'ям, тому, хто встигне зірвати квітку папороті, відкриються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання.

Цієї ночі розкладають вогнища, танцюють навколо них і співають, стрибають через них. Чим вище підстрибнеш над вогнищем, тим будеш щасливішим у коханні та здоровішим. Вогонь очищує, додає сил і наснаги.Закохані пари стрибають зазвичай разом, узявшись за руки. За повір'ям, якщо вони зможуть разом перестрибнути через вогонь, і при цьому їхні руки не роз'єднаються, то вони одружаться.

                                                    Нехай вам цей день несе

Вражень хоровод!

Нехай купальська вода

Дасть здоров'я на роки!

День поцілунку

 

Сьогодні  у всьому світі відзначають Всесвітній день поцілунку. Це миле і романтичне свято зародилося у Великобританії, а більше  20 років тому, воно було затверджене Організацією Об'єднаних Націй. Однією з найприємніших і поширених традицій цього свята є конкурс поцілунків. Щороку 6 липня по всьому світі встановлюють «поцілункові рекорди», вітають близьких людей, друзів, знайомих.

Історія появи першого поцілунку бере свій початок з біблійних часів і згадується вже в першій книзі Біблії - «Буття». Його застосування в людських взаєминах дуже різнобічне, це і вираження любові, і вираз теплих сімейних почуттів, товариське привітання і вираз галантної поваги до особи жіночої статі. Людина навіть примудрилася використовувати поцілунок для зради - «поцілунок Іуди». Однак суть поцілунку залишається незмінною - це все ж прояв любові!

Згідно з однією з найкрасивіших легенд: древні люди, які придумали поцілунок, вірили, ніби подих містить душу. Саме тому з'єднання дихання закоханих, що цілуються, - своєрідне весілля душ.

Як взагалі з'явився поцілунок, сьогодні не відомо нікому. Але для закоханих і близьких людей це не настільки важливо, як сам факт поцілунку, який є вираженням найніжніших і трепетних почуттів до людини.

День поцілунку свято романтичне,

Для деяких навіть незвичне.

Адже цілуватися можна цілий день,

У парку, у сквері всім кому не лінь.