Знайте, наша в боях кувалася доля...

 

Свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

День визволення України від фашистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

 У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

 Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

 В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.

Будь славен день,
Коли над світом
Сплелись в зеніті торжества
Салютні вистраждані квіти-
Веселка післягрозова.

 

Я намагався відтворити дух епохи...

 25 жовтня  річниця дня народження українського прозаїка, народознавця, етнографа Васеля Скуратівського.

Коли він писав: "Я щасливий, що долучився до вічного джерела духовності..." А ми вдячні за його чудові книги-дослідження історії, звичаїв, традицій. За розкриття перед читачем багатющої духовної культури наших предків.

"Берегиня", "Покуть", "Місяцелик", "Погостини" - ці книги прикрашають наші фонди. 20 книг було видано при житті письменника. 

"Для усіх, хто цікавиться фольклором та етнографією: вчителів, учнів, батьків, студентів усі пропоновані  увазі матеріали об'єднує спільна тема - народні свята, традиції та обряди українців."

Книги, як і усі інші видання В.Скуратівського  є в нашому книжковому фонді, вони чудові,раджу прочитати.

   Шукачу скарбів рідного народу.           Хранителю прекрасних душ і дум,

Твоя любов, немов цілющу воду

Я п’ю і до вершин твоїх іду.

                           А ті вершини, як невтомні роки,

                   Яким нема ні краю, ні кінця,

                         В яких живе напруга і неспокій,

                         І радість, що збережена в серцях.

                                    Б.Демків.

22 жовтня 1925 р. у селянській родині Юлії і Костя Медведиків у с. Жабиня на Зборівщині народився син, якому судилося прославити родину, громаду односельців та за майже півстолітню працю збагатити українську культуру й науку цінними фольклорними і літературно-мистецькими дослідженнями і матеріялами із Західного Поділля.

Сьогодні до 95 річчя від дня народження фольклориста- збирача, краєзнавця, етнографа П.К.Медведика у нашій шкільній бібліотеці організовано книжкову виставку "Збирач перлин народних"

А також з учнями 4-Б класу відвідали музей, який є в нашому селі.

      Напоєне любов’ю до народної пісні з дитинства серце не знало втоми у збереженні фольклорного скарбу краю.

Рідне Західне Поділля стало полем інтенсивних пошуків фольклориста-збирача, унаслідок яких читачі отримали збірники „Євшан-зілля. Народні леґенди та перекази Поділля“ (Львів, 1992), „Народні пісні села С. Крушельницької“ (Тернопіль, 1993), „Казки Західного Поділля“ (Тернопіль, 1994), „Село Жабиня на Зборівщині: весілля, народні звичаї та обряди“ (Тернопіль, 1996).

Окрім пісень, казок, легенд автор опублікував сотні дослідницьких праць про життя видатних режисерів і акторів театру, співаків, художників, музикантів.

Народна мудрість каже, що в житті, як на довгій ниві, усе буває, але на ниві Петра Медведика нема кукілю і чортополоху, а є добротна золота пашниця, з якої українська суспільність має корисну духовну поживу, а її господар — втіху і життєдайне натхнення на многії і благії літа.

Відкрий для себе рідний край

Моє село в пахучім квіті

Мені всміхається здалля,

Для мени ти одне на світі,

Бо тут мій край, моя земля!

Рідне село! Воно справді зігріває душу кожного з нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, нема нічого кращого на світі за побачення із знайомими вулицями, батьківською хатою. 

Сьогодні ви можете прийтися віртуальними стежками нашого села: 

"Відкрий для себе рідний край"

Як багато є міст на землі! Біля них є річки і долини. Є міста і великі й малі, Та таке як у мене – єдине!

 

У першу п'ятницю жовтня відзначається веселе та добре свято - 

Всесвітній день посмішки.

Це хороший привід із самого ранку посміхнутися і провести в гарному настрої весь день.

Посмішка піднімає настрій,

Посмішка дарує нам натхнення,

Посмішка світ врятує друзі,

З усмішкою дружите сьогодні, завтра і завжди.

У день посмішки вам бажаємо щастя,

Нехай мимо пролітають всі негоди,

Хай усмішкою завжди вас нагороджують,

І добрі друзі оточують.

Посміхніться, подаруйте собі гарний настрій. Поділіться посмішкою з рідними, друзями. Не забудьте посміхнутися кому-небудь по дорозі. Це зробить ваш день набагато приємнішим. Спробуйте!

 Я раджу маленьким читачам провести приємно своє дозвілля разом з героями веселих дитячих книжечок Василя Сухомлинського "Усмішка"

Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, у блакитному

небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах - злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: "Усміхніться й ви, дідусю!"Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурий, брови - насуплені, очі - злі. Страх охопив дівчинку. Усмішка погасла на її лиці. І тієї ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той

струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила - знову назустріч хтось іде. Придивляється - аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову
заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика. Вона пішла за метеликом, а бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй у слід, щось тихо прошепотіла.

Місячник шкільних бібліотек

 

Увага!

На початку жовтня наша школа розпочала марафон Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів». Головна мета Всеукраїнського місячника – привернення уваги до екологічних проблем і активізація роботи шкільних бібліотек з екологічної просвіти підростаючого покоління спільно з учасниками освітнього процесу.

Свою екологічну просвітницьку роботу бібліотека розпочала з презентації книжкової виставки: "Буду я природі другом"

Першими з книжковим дивосвітом ознайомилися
 учні 7-Б клас.