Бог уложив у мої руки перо...

Улас Самчук майже все життя прожив у розлуці з рідною землею. Через недолю 

свого народу й своєї батьківщини він ще юнаком опинився поза межами рідного краю. Але одірвавшись фізично від батьківщини, він духовно перебував з нею у повсякчасному нерозривному зв'язку. У чужому світі він ще глибше переживав долю і воління рідного народу.

"Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю", - писав Улас Самчук.

Таким літописцем свого часу і свого народу і є Улас Самчук, таким він і ввійшов в історію української літератури.

Найбільша мистецька і суспільна вага творів Уласа Самчука в тому, що їхні ідеї органічно виростали з найактуальніших і найболючіших проблем доби, що вони пройняті щирою авторовою любов'ю і почуттям обов'язку перед своїм народом і батьківщиною.

До 115-ї річниці від дня народження Уласа Самчука

 у бібліотеці організована книжкова виставка

"Бог уложив у мої руки перо..."

Я не тому письменник українського народу, що вмію писати.

Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом.

Бог уложив у мої руки перо.

Хай буде дозволено мені використати його для доброго,

для потрібного.

                         Улас Самчук