День Героїв Небесної Сотні

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

Минуло три роки від тих страшних подій, які назавжди закарбувалися в історичній пам’яті українського народу, які, по суті, стали переломним етапом у новітній історії нашої держави й змінили країну та кожного українця. Вони залишили в минулому мирне, спокійне життя. У лютому 2014 року вся Україна і весь світ стали свідками жорстокості  політичного режиму і нестримної, відчайдушної боротьби простих українців, відданих патріотів за європейський вектор розвитку української держави, за утвердження української нації, за гідне майбутнє для наступних поколінь. Указом Президента України встановлене щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної сотні - на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, котрі віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

         Сьогодні ми в скорботі і з великою вдячністю згадуємо героїв Небесної сотні, адже їх подвиг – це ціна нашої свободи. Вони - перші, хто став на шлях боротьби, яка продовжується і сьогодні. Ми не маємо права забути принесену ними добровільну жертву в ім’я України. Три роки тому, а саме: 18, 19, 20 лютого, герої масово гинули на Майдані від репресивних дій тодішньої влади. Їх  назвали «небесною сотнею» тому, що вони загинули  за правду, свободу,  незалежність  своєї держави  і  ціною жертовності  показали, що наш український дух  є незламним, а народ  – нескореним.

Це дивляться з темних небес загиблі поети й герої – всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє. 

С.Фоменко

«У Бога немає мертвих,

у Бога – всі живі...»