Золота осінь

 Осінь– це чудова пора року. Недарма люди прозвали її золотою порою. Адже саме восени все навкруги міняється та покривається нібито золотими барвами. Дерева навкруги немовби розмальовані жовто-червоними фарбами, їх листочки поволі опадають на землю, вкриваючи її м’яким різнобарвним килимом.
Осіннє повітря наповнене специфічними для даної пори року пахощами: запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, осінніх квітів, яблук та винограду. Оскільки зник запах розпеченого асфальту та влігся пил після дощу, повітря ніби здається чистішим. Відчувається свіжість і прохолода.
Звуки в осені теж особливі: шумить вітер, шарудить опале листя, дзвенить дощ, сумно курличуть журавлі, відлітаючи у теплі краї.
Різномаїття кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. У цей період, на якусь мить, душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. У багатьох людей у цю пору з’являються нові ідеї і бажання. Поети, художники, композитори, а також фотографи створюють чимало нових творів, картин та цікавих фотознімків.
Усе це ознаки того, що настала найкрасивіша пора року. Настала золота осінь.

Народні прикмети

Багато павутиння — на довгу суху осінь.

Калина достигла, а листя на ній зелене — осінь буде тепла.

Осінній іній — на суху й сонячну погоду.

Восени листопад швидко минув — чекай суворої зими.

Горобина вродила рясно — осінь буде дощова, а зима морозна.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

Як листопад дерев не обтрусить — довга зима бути мусить.

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.

Грім у жовтні — на малосніжну, м'яку, коротку зиму.

Комарі в листопаді — м'яка зима.

Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.

Словами Павличка говорить музика

Вітаємо Дмитра Васильовича Павличка

 з 90-річним ювілеєм!!!

Дмитро Васильович Павличко - поет рідкісного обдарування, високої культури. Павличко - тонкий, проникливий лірик, що торкається глибинних струн душі читача. Численні вірші митця покладені на музику й стали популярними піснями.

Поет відомий і як блискучий перекладач з англійської, польської, інших мов, укладач антології "Світовий сонет". Його критичні, літературознавчі і публіцистичні праці вийшли в світ окремими книжками. Пише автор і для дітей. Дитячі книги Павличка допомагають юним читачам краще пізнавати світ. Зробив поет свій внесок і в кінодраматургію. За його сценаріями знято кінофільми "Сон" і "Захар Беркут".

Творчість Дмитра Павличка багатогранна, суперечлива, та в ній найважливіший мотив - любов до України. 

Вагомий внесок Дмитра Павличка в розвиток та процвітання української мови, бо мова для нього - "духовна цінність. Вона є вищою за будь-яке релігійне вчення, бо формує не тільки мораль, а й характер, пам'ять, свідомість, образне й філософське мислення нації".

У часи становлення і розбудови незалежної України Павличко - активний громадський і політичний діяч, народний депутат, дипломат. Водночас плідно працює в царині поезії, що засвідчують його збірки поезій.

За визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність Дмитро Васильович Павличко у 2004 році був удостоєний звання Героя України з врученням ордена Держави.

В криницю старості не заглядай,

Про те, яким ти будеш, не гадай.

Якщо не можеш бути завжди юним,

То змолоду не будь старим бодай!

                                  Д. Павличко.

З нагоди 90-ї річниці від дня народження

Дмитра Васильовича Павличка

у шкільній бібліотеці організовано книжкову виставку

"Два кольри Два кольри"

«Я народився і жив для добра і любові»

«Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка.» 

                                                          Чарлі Чаплін.

10 вересня

Олександру Петровичу Довженку

випоповнюється 125 років від дня народження.

Олександр Довженко – одна з найталановитіших і надзвичайно трагічних постатей ХХ ст. Видатний кінорежисер-новатор, «поет слова і кадру, віртуоз монтажу», самобутній письменник, мислитель і філософ краси, на Батьківщині він – вигнанець з вовчим білетом, «підкошена тінь довічного засланця і мученика за народ».

Великий письменник,  засновник поетичного кіно, творець жанру кіноповісті, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової і національної культури. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і "чисте золото правди".

Олександр Петрович Довженко був великим гуманістом, який не мислив себе без людей, своєї діяльності на благо народу, без органічного єднання з ними, а через них - з самим життям. Як заповіт сприймаємо його слова: "Любіть землю! Любіть працю на землі, без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".

"Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм", -

так говорив про себе Олександр Петрович Довженко.

Історія розсудила по-своєму: належить він тепер вічності, як невід'ємна частка могутньої світової культури, як світосяйний геній українського народу.

Борець за щастя народне

Бажав би я, мій рідний краю,

Щоб ти на волю здобувавсь,

Давно сподіваного раю

Від себе власно сподівавсь.

Щоб велич простого народа

Запанувала на Русі,

Щоб чарівна слов'янська врода

Росла в коханні та красі.

                       П. Грабовський

Павло Грабовський - талановитий український поет, професійний революціонер, політичний засланець, палкий патріот України, якій присвятив своє життя.

Павло Грабовський прожив усього 38 років - двадцять із них у тюремній неволі. За жертовну любов до України його заслали до Сибіру, де він і знайшов останній притулок.

В умовах сибірської каторги Павло Грабовський написав чудові твори, сповнені туги за Україною і віри у здобуття її незалежності.

Не смерть страшна, не довгий час неволі, —

Не важко буть героєм проти них;

А страшно жить, запрягшись мимоволі

В ярмо дурниць та клопотів дрібних.

Павло Грабовський - поет виняткової духовної цільності, непідкупної правди й безмежної любові до народу. Його життя і творчість - нероздільні. Він жив для праці й боротьби, які й становили основний зміст його творчості.

Зачинатель української літератури

9 вересня виповнилося 250 років від дня народження корифея української літератури Івана Петровича Котляревського.

Український поет, драматург, громадський діяч, зачинатель нової епохи української літератури.

Судячи з розповідей сучасників, що дійшли крізь століття, був людиною цікавою в спілкуванні, з блискучим почуттям гумору. Люди, які знали Котляревського, казали, що він міг розповідати про звичайні речі дуже смішно, але сам при цьому навіть не посміхався.

В історію вітчизняної літератури І. П. Котляревський увійшов як автор поеми "Енеїда", п'єс "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник". 

Іван Котляревський зумів досягнути справжнього успіху насамперед тому, що з його твору залунав гучний, розкотистий сміх народу. Творчість Івана Котляревського пройнята любов'ю до людей, життєствердною енергією, глибокою вірою в торжество добра над злом.  Письменник прагнув показати життя таким, яким воно є насправді."

На честь 250-ї річниці від дня народження Івана Петровича Котляревського у шкільній бібліотеці презентовано книжкову виставку

"Зачинатель української літератури"

   День знань - це свято зустрічі після довгого літа. Для найменших - першокласників - це день знайомства зі школою. Не менш важливим він буде для одинадцятикласників, яким незабаром доведеться обирати свій шлях у самостійне життя.

У цей день всім учням і вчителям бажаю міцного здоров’я, терплячості, а головне щирого прагнення до нових знань. Нехай новий навчальний рік буде кращим за попередній і всі ваші бажання стануть реальністю!