«Я народився і жив для добра і любові»

«Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка.» 

                                                          Чарлі Чаплін.

10 вересня

Олександру Петровичу Довженку

випоповнюється 125 років від дня народження.

Олександр Довженко – одна з найталановитіших і надзвичайно трагічних постатей ХХ ст. Видатний кінорежисер-новатор, «поет слова і кадру, віртуоз монтажу», самобутній письменник, мислитель і філософ краси, на Батьківщині він – вигнанець з вовчим білетом, «підкошена тінь довічного засланця і мученика за народ».

Великий письменник,  засновник поетичного кіно, творець жанру кіноповісті, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової і національної культури. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і "чисте золото правди".

Олександр Петрович Довженко був великим гуманістом, який не мислив себе без людей, своєї діяльності на благо народу, без органічного єднання з ними, а через них - з самим життям. Як заповіт сприймаємо його слова: "Любіть землю! Любіть працю на землі, без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".

"Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм", -

так говорив про себе Олександр Петрович Довженко.

Історія розсудила по-своєму: належить він тепер вічності, як невід'ємна частка могутньої світової культури, як світосяйний геній українського народу.