Щаслива, бо не бачила я лиха,

Не бачила, як просто на очах
Від голоду вмирає тихо-тихо
Дитя мале у мами на руках.

 У 1932 - 1933 роках а також 1921 -1923 і 1946 - 1947 Україна стала місцем одного з найбільших злочинів в історії людства - голодоморів - геноциду - спланованого вбивства мільонів людей комуністичним тоталітарним режимом. Не можна навіть уявити, що може бути страшне, аніж коли у матері на руках від голоду помирає дитина. І ціна її життя - крапля молока чи одна зернина якої ніде взяти...

У шкільній бібліотеці  запрошую переглянути книжкову виставку "Схилімо голови у скорботі"

Згадайте нас - бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

             Н. Віноградська.

Запаліть свічку пам'яті 28 листопада о 16:00 і поставте її на підвіконні. Вшануємо хвилиною мовчання невинних жертв.

На підвіконні палахтить

Скорботи полум'я священне -

То свічка пам'яті горить

За всіх безвинно убієнних.

Наталка Тривайло.