Нема потреби перераховувати регалії і заслуги нашого
живого класика, реальної легенди, надзвичайної жінки - про неї знають усі. Вона мала і має власний погляд на все: ні
премії, ні нагороди, ні інші блага не цікавили її на довгому життєвому шляху.
Хоча шлях її був подекуди дуже небезпечним: шістдесятниця, одна з основних
фігур у "чорних" компартійних списках, захисниця В'ячеслава Чорновола,
людина, яку радянська цензура забороняла друкувати. Вона - наше сумління,
совість нашої нації, бо не мовчала в складні для України часи, не ховалася ні
за чиї спини і нічого та нікого не боялася. Відмовилася від звання Героя
України - "політичної біжутерії не ношу".
Ліну Василівну Костенко та її неперевершені поезії
знають і люблять мільйони людей в Україні. ЇЇ поправу називають королевою
української поезії.
Світ поезії Ліни Костенко особливий і дуже
різноманітний: духовні цінності, краса життя і природи, любов і розчарування,
доля України. Єдине, чого в них немає, так це нарікань на долю, хоча життя
поетеси склалося досить нелегко.
Ліна Костенко є автором понад п'ятнадцяти поетичних
збірок, роману "Записки українського самашедшого". За історичний
роман у віршах "Маруся Чурай" Ліна Костенко удостоєна Державної
премії імені Т. Г. Шевченка.
Поетичне слово Ліни
Костенко пробуджує національну свідомість і совість наших поколінь, її життя -
яскравий зразок служінню Україні.
Немає коментарів:
Дописати коментар