День Незалежності України

Ось уже 27 рік поспіль, ми відзначаємо День Незалежності нашої держави. Комусь може здатись, що це незначне свято, адже країна стала незалежною після розпаду Радянського Союзу і ми просто пережили ворога, а не перемогли його. Отримавши незалежність у подарунок. Але це зовсім не вірно: боротьба ця тривала ще із часів Київської Русі, Гетьманщини, створення УНР. А продовжується вона до цього самого моменту, адже вже 4 роки триває нова російсько-українська війна. Саме тому так важливо надавати значення цьому святу. Адже ми все ще живемо у часи, коли без опору можна свою країну втратити. 

24 серпня 1991 року було проголошено Акт про незалежність України. Відтоді ця дата в нашій державі відзначається як загальнонаціональне свято - День незалежності. 

Цитати до Дня Незалежності України:

“Де немає свободи, там немає і вітчизни.” (П. Гольбах)

“Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.” (І. Світличний)

“Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.” (В. Еллан)

“Бути українцем – це значить бути постійно в стані доказування свого права на існування.” (В. Винниченко)

“Ми б’ємось за те, чому нема ціни в усьому світі, — за Батьківщину.” (О. Довженко)

“Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити.” (Г. Сковорода)

“Любов до Батьківщини – перша чеснота цивілізованої людини.” (Н. Бонапарт)

“Нещасна та країна, яка потребує героїв.” (Б. Брехт)

“Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.” (Д. Кеннеді)

“Хто у хвилину загального лиха може думати про щось інше, аніж про порятунок Батьківщини, – той не гідний жити у вільній державі.” (Ф. Клінгер)

“Тільки той народ, який вшановує своїх героїв, може стати великим.” (К. Рокосовський)

“Найбільші подвиги доброчесності були зроблені з любові до Батьківщини.” (Ж. Руссо)

“Патріотизм – почуття соромливе та делікатне… Побережи святі слова, не кричи про любов до Батьківщини на всіх перехрестях. Краще мовчки працюй в ім’я її блага та могутності.” (В. Сухомлинський)

Державний Прапор - святиня України

23 серпня ми відзначаємо 

День Державного Прапора України

Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства, праці, краси.

Ми, громадяни України, повинні знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дозволяти нікому поглумитися над ними. Пишатися тим, що маємо свою державу, свою мову, свої традиції і свої символи.

 Ставлячись з повагою до державних символів України, ми віддаємо дань пам'яті героїчного минулого країни, шануємо непорушний зв'язок часів і спадкоємність поколінь, дбайливо зберігаємо культурні традиції українського народу.

То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.

Зі святом Спаса

Дев'ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.

За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й ка­жуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про за­пас!»

Народні прикмети:

До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.

Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами.

Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.

Якщо на Спаса нема дощу, то буде гарна суха осінь. Дощів не багато буде.

Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний.

Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить.

В.Барка – літописець долі українського народу

16 липня виповнюється 110 років 

від дня народження поета, прозаїка,

публіциста українського зарубіжжя

Василя Костянтиновича Барки.

Літературна спадщина Василя Барки - це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики.

Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію. Тому й основні прикмети його характеру - це незвичайна доброта і скромність, гуманність і побожність, толерантність і пошанування думки другої людини, беззастережне визнання вчення Біблії. Біблійні мотиви часто зустрічаються і в поезії автора, які у високомистецькій формі відзеркалюють події з історії українського народу.

В післямові до збірки поезій "Білий світ" мовиться: "Поезія Барки - це суцільний переклад дійсності на мову серця... В поезію Барки треба вчитатися, і тоді ми побачимо світ його очима, і станемо від цього напевно душевно багатші, змістовніші, глибші, світліші".

Мої книжки застерігають

від духовної сліпоти,

блукань суспільної думки

в світоглядних пошуках.

                Василь Барка

Свято Івана Купала

Одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. 

Купання, стрибки через вогнище, ворожіння та пошук квітучої папороті. Основні атрибути Івана Купала, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня, мабуть, відомі кожному.

В основі купальських обрядів лежать культи вогню, води та рослинності. Купальські вогні - це відгомін культу сонця,купальська вода - символ цілющої сили, папороть - символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево - родючість і щастя.

Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків і ворожіннями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою.

Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю.Від того. куди попливе вінок, судили, куди дівчина піде заміж.

А ще у цю ніч найсміливіші шукали цвіту папороті, яка, вважалося, розквітає опівночі, загорається вогнем і тут же осипається. За повір'ям, тому, хто встигне зірвати квітку папороті, відкриються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання.

Цієї ночі розкладають вогнища, танцюють навколо них і співають, стрибають через них. Чим вище підстрибнеш над вогнищем, тим будеш щасливішим у коханні та здоровішим. Вогонь очищує, додає сил і наснаги.Закохані пари стрибають зазвичай разом, узявшись за руки. За повір'ям, якщо вони зможуть разом перестрибнути через вогонь, і при цьому їхні руки не роз'єднаються, то вони одружаться.

Уважалося, що в цю чарівну ніч відбуваються дива, тварини розмовляють людською мовою, дерева переходять з  місця на місце та інше.

А ще, за народним віруванням, лікарські трави тільки тоді й виявляють справжню поміч, коли будуть зібрані в ніч під Івана Купала або рано-вранці з "іванівсьскою" росою.

Чорний птах німецької літератури

3 липня 2018 року видатному австрійському письменнику
 Францу Кафці  виповнюється 135 років від дня народження.
 

Франц Кафка (1883—1924) – один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст. австрійського походження, більшу частину робіт якого було опубліковано посмертно.

За життя Кафки опублікувано всього декілька коротких розповідей, що склали дуже малу частку його робіт, і його творчість приваблювала мало уваги, доки посмертно не були видані його романи. Перед смертю він доручив своєму другу та літературному агенту — Максу Броду — спалити все, написане ним. Його подруга Дора Дімант справді знищила рукописи, які знаходились у неї, але Макс Брод, порушивши передсмертний заповіт Ф.Кафки, зберіг рукописи й опублікував більшу частину його робіт. Усі твори Кафки, окрім декількох чеськомовних листів, написані німецькою мовою. Сам Кафка опублікував чотири збірки — «Споглядання», «Сільській доктор», «Покарання» та «Голодар» — перший розділ роману «Америка» («Кочегар»), а також декілька інших коротких новел. Проте головні його твори — романи «Америка» (1911—1916), «Процес» (1914—1918) та «Замок» (1921—1922) — залишилися незавершеними і побачили світ вже після смерті автора і всупереч його останній волі.

ОСНОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави. Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпечені прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Я — українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.