Блог зав. бібліотеки Орденас Уляни Миронівни

понеділок, 5 березня 2018 р.

У доброму світі поетеси.

Наталя Львівна Забіла народилася 5 березня 1903 року в Петербурзі у дворянській багатодітній родині з великими мистецькими традиціями.

Талановитість авторів літературних творів, особливо для дітей, найчастіше вимірюється часом. Деякі імена безслідно зникають і залишаються лише в пам’яті істориків, а деякі з великим задоволенням читає не одне покоління. Саме до останніх можна віднести творчість дитячої письменниці Наталі Забіли. Притаманне їй уміння просто і невимушено розмовляти з дітьми, знання психології малят, уміння писати зрозуміло й цікаво, лірично й серйозно, подаючи одночасно потрібну інформацію та виховуючи найкращі людські якості, залишають її твори актуальними й до сьогодні. У творчому доробку письменниці вірші, повісті, оповідання, п’єси і драматичні поеми, а також опубліковані у періодичних виданнях десятки вдумливих статей і рецензій.

Ці книжки читали всі:

На зеленій галяві,

Де рясна трава,
Дзюркотить криниченька
Чиста, лісова.

До води схиляються
Квіти запашні.
Камінці поблискують
В темній глибині.

Ми збирали ягоди,
Забрели сюди.
Відпочити в затишку
Сіли край води.

Ходять в лісі шелести,
Дзюркотить вода…
Це казки криниченька
Нам розповіда.

пʼятниця, 2 березня 2018 р.

Весна іде, красу несе

Найпрекрасніша пора року — Весна

Пташко! Будь рада теплу і весні.

Олександр Олесь

Тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з'являються тендітні квіти, чути спів пташок... Це настала Весна — найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу.

Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. Після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, впадають не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає Весна — прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Леся Українка

четвер, 1 березня 2018 р.

Обмін досвідом – це завжди цікаво та пізнавально, а обмін досвідом в національному форматі є ще більш цінним. Ми ділимось власним досвідом та напрацюваннями, а взамін отримуємо ще більше ідей для втілення у своїй роботі.

22.03.2017 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 177 “Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації”, що набула чинності 29 березня 2017 року після офіційного опублікування, хоч і не стала для нас несподіванкою, проте змусила занепокоїтися. Адже більшість бібліотекарів ніколи не працювали з таблицями УДК.
Постановою передбачається протягом 2017 - 2018 року перехід бібліотек на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією.

Як організувати перехід на УДК, де взяти таблиці, розкрити склад таблиць УДК та пояснення щодо методики індексування документів за таблицями УДК і

багато іншого, мені як бібліотекарю прийшлось поділитись досвідом з моїми колегами з Острівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гудзь М.В. та Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Стодола І.В.

Я сподіваюсь, що мої друзі по роботі залишились задоволені отриманою інформацією та спілкуванням і висловили побажання працювати разом і надалі над цим питанням.

неділя, 25 лютого 2018 р.

Я в серці маю те, що не вмирає

В небі місяць зіходить смутний,

Поміж хмарами вид свій ховає,

Його промінь червоний, сумний

Поза хмарами світить-палає.

Мов пожежа на небі горить,

Землю ж темнії тіні вкривають,

Ледве промінь прорветься на мить,

Знову хмари, мов дим, застилають.

Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її маму – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки.

Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індіго. А, може, вона такою і була? В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Погодьтесь, що все це – дійсно ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Скажи мені, любий, куди мої сльози поділись?

Чи то вони всі вже, мов літні дощі, розточились?

Чи, може, вони розійшлися в осіннім тумані

І висять тепер надо мною, мов хмари важкі, нерухмані?

пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

Семінар шкільних бібліоекарів

22 лютого на базі Соборненської ЗОШ І-ІІ ступенів ім. Володимира Гарматія відбулося засідання методичного об’єднання для спеціалістів шкільних бібліотек Тернопільського району на тему: «Організація підготовки та проведення Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги».

Методист Тернопільського районного методичного кабінету Савіцька Н.М. надала методичні рекомендації щодо проведення Тижня книги, участі керівників та вчителів закладів загальної середньої освіти у конкурсному відборі оригінал-макетів підручників для учнів 1, 5 та 10 класів, ознайомила присутніх із новим Положенням про конкурсний відбір проектів підручників для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти. Учасники семінару розглянули таблиці індексів УДК і ББК, обговорили проблеми, які виникають під час вибору навчальної літератури та інвентаризації бібліотечних фондів.

Шкільний бібліотекар Плотицької ЗОШ І-ІІ ст. Ремус Надія Богданівна поділилась своїм досвідом роботи щодо організації підготовки та проведення Тижня дитячої книги.

Спеціалісти шкільних бібліотек Тернопільського району разом із методистом відвідали відкритий захід на тему: «Бібліографічний калейдоскоп». Свято, яке відкривало «Тиждень книги» у школі, підготувала і провела шкільний бібліотекар Соборненської ЗОШ І-ІІ ст. Думанська Н.М. з учнями 6 класу. Також Надія Михайлівна презентувала книгу, виготовлену власноруч «Цікаві речі для малечі».

Школярі Катерина Разюк та Олександр Кузьмяк для гостей провели екскурсію школою та ознайомили присутніх з біографією випускника цієї школи, Героя України Володимира Гарматія, який загинув в АТО.

В кінці семінару учасники поділились своїми думками та враженнями.

середа, 21 лютого 2018 р.

Міжнародний день мови

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

О, рідна мова, світанкове диво!

В тобі чарівність, щастя, шум лісів,

Ти ніжна, світла, трепетна, красива,

Найбільше диво в світі серед див.

Бо ж мовою все можна розказати,

Минувшину і пройдені путі,

І почуття найвищі передати,

І радощі, й жалі усі в житті.

вівторок, 20 лютого 2018 р.

Слава Небесній Сотні

Ці люди справжні Герої

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Сьогодні ми вшановуємо відвагу, силу духу і стійкість наших громадян, які віддали найдорожче ‒ життя ‒ під час Революції гідності (листопад 2013 року ‒ лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.

Герої не вмирають!

Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок, тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі… Ті, для кого справедливість, гідність, свобода, Україна – були не просто словами, а сенсом їхнього життя.

Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою знищення. Але завжди у такі періоди найкращі сини і дочки України піднімались на захист своєї землі.

Холодними зимовими днями і
ночами на Майдані пліч-о-пліч стояли українці і поляки, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.