У першу п'ятницю жовтня відзначається веселе та добре свято - 

Всесвітній день посмішки.

Це хороший привід із самого ранку посміхнутися і провести в гарному настрої весь день.

Посмішка піднімає настрій,

Посмішка дарує нам натхнення,

Посмішка світ врятує друзі,

З усмішкою дружите сьогодні, завтра і завжди.

У день посмішки вам бажаємо щастя,

Нехай мимо пролітають всі негоди,

Хай усмішкою завжди вас нагороджують,

І добрі друзі оточують.

Посміхніться, подаруйте собі гарний настрій. Поділіться посмішкою з рідними, друзями. Не забудьте посміхнутися кому-небудь по дорозі. Це зробить ваш день набагато приємнішим. Спробуйте!

 Я раджу маленьким читачам провести приємно своє дозвілля разом з героями веселих дитячих книжечок Василя Сухомлинського "Усмішка"

Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, у блакитному

небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах - злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: "Усміхніться й ви, дідусю!"Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурий, брови - насуплені, очі - злі. Страх охопив дівчинку. Усмішка погасла на її лиці. І тієї ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той

струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила - знову назустріч хтось іде. Придивляється - аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову
заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. Дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика. Вона пішла за метеликом, а бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй у слід, щось тихо прошепотіла.

Місячник шкільних бібліотек

 

Увага!

На початку жовтня наша школа розпочала марафон Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів». Головна мета Всеукраїнського місячника – привернення уваги до екологічних проблем і активізація роботи шкільних бібліотек з екологічної просвіти підростаючого покоління спільно з учасниками освітнього процесу.

Свою екологічну просвітницьку роботу бібліотека розпочала з презентації книжкової виставки: "Буду я природі другом"

Першими з книжковим дивосвітом ознайомилися
 учні 7-Б клас.

 Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек (згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98). Це професійне свято тих, хто допомагає нам віднайти потрібний шлях до джерела споконвічної мудрості, – бібліотекарів.

Сучасні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять значний внесок у виховання й навчання дітей та молоді. Бібліотека допомагає навчатися, шукати і знаходити.

До бібліотеки, як і колись, йдуть читачі. Звертаються і по допомогу, і по пораду, і просто бажають відпочити із книгою в руках «у тихому місці для читання». Адже саме тут кожен може віднайти душевний спокій, моральне оновлення і можливість оволодіти тим коштовним ключем, що відкриває таємничі двері величезної скарбниці знань.

Шановні діти, заходьте щодня до бібліотеки, читайте книжки, поглиблюйте свої знання, розширюйте свій світогляд, набирайтеся мудрості, отримуйте задоволення від прочитаного.

Дорогі працівники бібліотек, володарі книжок та покровителі картотек!

Щиро вітаємо вас із професійним святом

Бажаю завжди бути бадьорими, усміхненими, оптимістичними! І нехай вас оминають будь-які життєві негаразди!

Сцена мій кумир, театр - священний храм для мене

 

29 вересня 2020 року виповнюється 175 років з дня народження видатного драматурга, прозаїка, актора, режисера, одного з корифеїв українського побутового театру Івана Карпенка-Карого.Іван Карпенко-Кар залишив нам твори, що продовжують жити і після смерті автора. За допомогою них наступні покоління складають уявлення про письменника, його думки, силу таланту, визначають його місце в розвитку культури нашого народу.

     В історію національного театру й українського красного письменства він увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, велич творчого доробку якого досі викликає щире подивування. Як актор Іван Карпенко-Карий віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі з однойменної драми Т.Шевченка, Герасима Калитки («Сто тисяч»), Терентія Пузиря (« Хазяїн»), Мартина Борулі та Омелька (« Мартин Боруля»), Потоцького (« Сава чалий») з власних творів.

Написавши вісімнадцять п’єс, Карпенко-Карий став найяскравішою зіркою в сузір’ї кращих українських драматургів.

Пам’ять про геніального корифея увіковічено в багатьох місцях України, на батьківщині споруджено пам’ятник і відкрито літературно-мистецький заповідник «Хутір Надія», а Київський національний інститут театрального мистецтва з гордістю носить ім’я Івана Карпенка-Карого.

Для учнів  нашої школи в приміщенні бібліотеки  виставлена експозиція, яка присвячена саме творчості видатного митця. 

Заходьте, читайте, отримуйте задоволення, усвідомлюйте суспільне призначення національної літератури, драматургії, театрального мистецтва.

День благодійності

 5 вересня в усьому світі відзначається Міжнародний день благодійності (The International Day of Charity). Це день вдячності усім, хто діє даруючи благо! Не розмірковує, не веде розмови, не планує, а просто розумно діє. Це день, щоб нагадати про необхідність благодійництва та волонтерської роботи.

Безкорислива практична допомога своєму ближньому або кому б то не було в усі часи являла собою фундамент доброти і людяності в усьому світі. Благодійність є однією з форм цієї безкорисливої допомоги і часто стає тим «рятівним колом», яке дозволяє, потрапившим у ту чи іншу біду людям, справлятися з непростою ситуацією, або хоча б не допускати розвитку ще більш згубних наслідків.

Хоча творити добрі справи потрібно незалежно від дати у календарі, свято зайвий раз нагадує про необхідність залишатися чуйним і турбуватися про долю ближнього. Нехай поодинці кожен з нас і не має в своєму розпорядженні достатньо часу, сил і фінансових можливостей, щоб допомогти комусь, хто опинився в біді, але разом ми абсолютно точно здатні змінити світ на краще.

Пропоную кілька рішень, що не вимагатимуть великих зусиль, проте без усілякого сумніву змусять вас посміхнутися і зроблять когось трішки щасливішими:

Стати донором,  віддати непотрібні речі, записатися у волонтери, нагодувати голодного, врятувати тварину…

Кожному варто ще раз замислитися над тим, як важливо допомагати не лише своїм рідним, а й просто тим, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Міжнародний день благодійності – це також хороший привід поговорити зі своєю дитиною, що таке благодійність і чим може допомогти ваша родина людям, які потребують підтримки. Доброчинність потрібно плекати в дітях змалечку!

Василь Стус:" ... і зважитись померти, аби жить!"

                     

Поет повинен бути людиною.

Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті,

звільнюється од неї, як од скверни.

Поет - це людина. Насамперед.

А людина - це насамперед добродій. Якби було краще жити,

я б віршів не писав, а робив би коло землі...

                                                        Василь Стус.

У 1985 році в ніч з 3 на 4 вересня у камері-одиночці табірної колонії біля села Кучино, Пермської області РФ помер Василь Стус, визначний український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник.

Ім’я Василя Стуса вже давно вийшло за межі України, ставши знаковим в інтелектуальних колах світу, символом нескореності України, гідності Людини, яка виборола право лишатися нею в нелюдських обставинах. Василь Стус - поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, Герой України, совість української нації.

Поет жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує - Свободу, Незалежність, Право на рідну мову, Історичну пам’ять, Самобутню культуру. Як письменник і громадянин він належить до духовних лідерів українського народу, актуальність яких із плином часу не зменшується, а набуває все більшої ваги, бо сьогодні він єднає два віддалені регіони — Поділля й Донеччину, ніби стверджуючи своєю долею ідею соборності України.

Як добре, що смерті не боюся я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест,

що перед вами, судді, не клонюся

в передчутті недовідомих верств, 

що жив, любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

День знань!

 

Сьогодні,  шкільне подвір'я розквітло від дитячого щебету та радісних посмішок. Шкільний дзвоник знову покликав дітей до своїх класів на перший урок нового 2020/2021 навчального року, де їх гостинно зустріли вчителі.

День знань - це свято книг, квітів, друзів, посмішок, світла!

Усі дороги цього дня ведуть святково вдягнених дітей, їхніх батьків, дідусів і бабусь, а також численних друзів до школи.

Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Щиро вітаю з Днем знань, з початком нового навчального року - справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Бажаю усім школярам підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.